Фольклорні ансамблі.

Їхстворення вимагає від вчителя знання народної творчості. Сама народна пісня має велике виховне значення. Крім того виконання народних пісень – це вже творча діяльність (імпровізація тексту мелодії, рухів, варіації).

Ансамбль може бути сформований або з дітей молодшого віку, або підлітків. Вже в 5-6 років діти із задоволенням співають потішки, поспівки, частівки.

У репертуар входять народні пісні, а також авторські, які містять у собі народні традиції.
Вони повинні бути доступними та подобатися дітям (виконання складних творів негативно впливає на процес звукоутворення).

Для формування необхідних співацьких навичок у практиці застосовуються різні вправи, допомагаючи досягнути дзвінкого співу в народному стилі. Вчителю слід звернути увагу на те, що активний спів не повинен переходити до форсування звуку. При засвоєнні музичного фольклору дають різні вправи, творчі завдання (імпровізація рухів, мелодії, тексту).

Розвитку творчої уваги допомагають такі прийоми: звернення до відомих образів народних казок, проведення аналогії із звичками різних звірів та птахів, які є персонажами пісень.
Виховання у дітей культури слухачів сприяють концерти народної музики, слухання творів у грамзаписі з послідуючим обговоренням.

Робота з фольклорним ансамблем потребує від вчителя ретельного аналізу пісенного матеріалу, прослуховування та вивчення народних пісень, пошуку засобів та методів активного засвоєння матеріалу.