Компетенція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів і посадових осіб.

Незалежність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини гарантовано ст. 20 Закону: "Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) та їх посадових і службових осіб у діяльність Уповноваженого забороняється". Уповноважений може співпрацювати з різними складами Верховної Ради України, оскільки термін його повноважень не збігається з терміном повноважень Верховної Ради (5 років - Уповноваженого з прав людини й 4 роки - Верховної Ради). Крім того, в ч. 3 ст. 4 Закону зазначено: "Повноваження Уповноваженого не можуть бути припинені чи обмежені у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України або її розпуску (саморозпуску)".

Уповноважений розглядає скарги про порушення конституційних прав громадян, які звертаються до нього після того, як усі правомірні шляхи для відновлення порушених прав вичерпано. Якщо омбудсман вважає за необхідне, то він знову може порушити провадження у відповідних державних органах. Крім того, він аналізує стан справ щодо забезпечення прав людини в країні в цілому, подає щорічні доповіді з цього питання парламенту, водночас пропонує відповідні законодавчі заходи для усунення типових причин порушення прав і свобод громадян. Таким чином, інститут Уповноваженого - ефективний правозахисний орган, який відіграє суттєву роль у забезпеченні прав людини.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини" діяльність Уповноваженого спрямовано на:

- захист прав і свобод людини й громадянина, проголошених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України;

- додержання та повагу до прав і свобод людини й громадянина суб'єктами, зазначеними в Законі України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини";

- запобігання порушенням прав і свобод людини й громадянина або сприяння їхньому поновленню;

- сприяння приведенню законодавства України про права й свободи людини і громадянина відповідно до Конституції України й міжнародних стандартів тощо.

Здійснюючи свої повноваження, Уповноважений з прав людини керується Конституцією, законами України, чинними міжнародними договорами.

Згідно зі ст. 2 зазначеного Закону сферою його компетенції є відносини, що виникають під час реалізації прав і свобод людини між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, й органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами.

До сфери компетенції Уповноваженого належать і відносини, що виникають між громадянином під час реалізації його прав і свобод та об'єднаннями громадян, установами, підприємствами, організаціями (незалежно від форми власності), їхніми посадовими й службовими особами.

Значними є повноваження українського омбудсмана. Зокрема, він має право:

- невідкладного прийому Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем'єр-міністром України, головами Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, Генеральним прокурором України, керівниками інших державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форми власності), їхніми посадовими й службовими особами;

- бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Верховного Суду України й вищих спеціалізованих судів України, колегії прокуратури України та інших колегіальних органів;

- звертатися до Конституційного Суду України з поданням:

- про відповідність Конституції України законів України та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента й Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим стосовно прав і свобод людини й громадянина;

- про офіційне тлумачення Конституції та законів України;

- ознайомлюватися з документами, в тому числі й секретними (таємними), та отримувати їхні копії в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях (незалежно від форми власності), органах прокуратури, включаючи справи, які перебувають у судах. Доступ до інформації, пов'язаної зі службовою та державною таємницями, здійснюють у порядку, визначеному законодавчими актами України;

- вимагати від посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій (незалежно від форми власності) сприяння проведенню перевірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для участі в проведенні перевірок, експертиз і надання відповідних пояснень;

- відвідувати у будь-який час місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи відбування засудженими покарань і установи примусового лікування та перевиховання, психіатричні лікарні; опитувати осіб, які там перебувають, і отримувати інформацію про умови їхнього тримання;

- звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод людини й громадянина тих осіб, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому процесі у випадках і порядку, встановлених законом;

- направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого в разі виявлення порушень прав і свобод людини й громадянина для вжиття цими органами необхідних заходів;

- перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини й громадянина відповідними державними органами, в тому числі тими, що проводять оперативно-розшукову діяльність тощо.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи, організації (незалежно від форм власності), посадові та службові особи, до яких звернувся Уповноважений, зобов'язані співпрацювати з ним і надавати необхідну допомогу, зокрема:

- забезпечувати доступ до матеріалів і документів, у тому числі на засадах, зазначених у нормативних актах про охорону державної та службової таємниць;

- надавати інформацію та давати пояснення стосовно фактичної і правової підстави своїх дій і рішень. Відмова органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), їхніх посадових і службових осіб від співпраці, а також умисне приховування або надання неправдивих даних, будь-яке незаконне втручання в діяльність Уповноваженого з метою протидії тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством. Наділяючи омбудсмана такими повноваженнями, законодавець закріплює за ним і певні обов'язки.

Зокрема, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зобов'язаний додержуватися Конституції і законів України, інших правових актів, прав і охоронюваних законом інтересів людини й громадянина, забезпечувати виконання покладених на нього функцій і повною мірою використовувати надані йому права.

Статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини регулюють статті 55,85,101 і 150 Конституції України, Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", а також Закон України "Про державну службу". Закріплення статусу Уповноваженого з прав людини на конституційному рівні свідчить про визнання пріоритету прав людини й громадянина в нашій країні, про визнання державою нагальної потреби в незалежному, деполітизованому органі для захисту громадянина від управлінського свавілля, бюрократичних збочень державного апарату, несправедливого ставлення з боку посадових осіб. Конституційне закріплення статусу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надає цьому інститутові більшої вагомості, підвищує його роль у правоохоронній діяльності.

Термін повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - п'ять років. Він починається з дня складення Уповноваженим присяги на сесії Верховної Ради. Оскільки законом не заборонено, то ту саму особу можуть призначати на посаду Уповноваженого кілька разів.

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини призначає на посаду й звільняє з посади Верховна Рада України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур(и) на посаду Уповноваженого вносять Голова Верховної Ради або народні депутати (чисельністю не менше однієї четвертої від конституційного складу Верховної Ради). Відповідний комітет Верховної Ради подає Верховній Раді України свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду Уповноваженого, відповідності її вимогам, передбаченим законом, і підтверджує відсутність причин, які б перешкодили їй обійняти цю посаду.

Призначеним вважають того кандидата, за якого проголосувала більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України, про що приймають постанову.

- Законодавство чітко регламентує порядок припинення повноважень і звільнення з посади омбудсмана, що є важливою гарантією його діяльності. Згідно із законодавством України повноваження Уповноваженого припиняють у разі:

- його відмови від подальшого виконання обов'язків шляхом подання заяви про складення своїх повноважень;

- набрання законної сили обвинувального вироку суду щодо нього;

- набрання законної сили рішення суду про визнання особи, яка обіймає посаду Уповноваженого, безвісно відсутньою або про оголошення її померлою;

- складення присяги новообраним Уповноваженим;

- смерті особи, яка обіймає посаду Уповноваженого. Верховна Рада України може прийняти рішення про звільнення з посади Уповноваженого до закінчення строку, на який його було обрано, в таких випадках:

- порушення ним присяги;

- порушення вимог щодо несумісності діяльності;

- припинення громадянства України;

- неспроможності протягом більше чотирьох місяців підряд виконувати обов'язки через незадовільний стан здоров'я чи втрату працездатності.

Висновок про наявність підстави для звільнення з посади Уповноваженого має дати тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України.

За наявності зазначених підстав, Верховна Рада розглядає питання й приймає відповідну постанову про звільнення з посади Уповноваженого за поданням Голови Верховної Ради України або не менш як однієї четвертої депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

Уповноваженого вважають звільненим з посади, якщо за це проголосувала більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

Припинення повноважень і звільнення з посади Уповноваженого оформляють відповідною постановою Верховної Ради України. Важливою гарантією діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є також те, що він користується правом недоторканності на весь час своїх повноважень.

Без згоди Верховної Ради України він не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності або підданий заходам адміністративного стягнення, які накладають у судовому порядку, затриманий, заарештований, підданий обшуку, а також особистому оглядові. Кримінальну справу проти Уповноваженого може порушити лише Генеральний прокурор України. За порушення законодавства щодо гарантій діяльності Уповноваженого, його представників і працівників секретаріату винних осіб притягують до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Уповноважений зобов'язаний зберігати конфіденційність інформації. Це зобов'язання діє й після припинення його повноважень. У разі розголошення таких відомостей Уповноважений несе відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Уповноважений не має права розголошувати отримані відомості про особисте життя заявника та інших причетних до заяви осіб без їхньої згоди.

Законодавець не наділив Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини правом законодавчої ініціативи.

У своїй діяльності Уповноважений використовує відомості про порушення прав і свобод людини й громадянина, які він отримує:

- зі звернень громадян України, іноземців;

- осіб без громадянства чи їхніх представників;

- зі звернень народних депутатів України;

- за власною ініціативою.

Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють у їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян".