Міліція охорони
Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ (далі - Державна служба охорони) є централізованою системою підрозділів, створених на договірних засадах для здійснення заходів охорони щодо нерухомих об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, а також грошових знаків, цінних паперів та інших цінностей, які перевозять, інкасації в місцях, не охоплених централізованою службою інкасації і перевезень цінностей Національного банку, забезпечення особистої безпеки громадян у порядку, встановленому законодавством. Служба охорони діє на засадах самофінансування за рахунок коштів, одержаних за виконання договорів про забезпечення особистої і майнової безпеки громадян та юридичних осіб.
Державну службу охорони підпорядковано Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, яка складається з управлінь, відділів Державної служби охорони при головних управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, управліннях МВС в областях і м. Севастополі та підпорядкованих їм підрозділів охорони: міських, районних, міжрайонних відділів, відділень, підрозділів воєнізованої охорони й охоронних підрозділів, стройових підрозділів міліції охорони, пунктів централізованого спостереження, в тому числі на окремих об'єктах, а також установ і навчальних закладів професійної підготовки працівників охорони.
У своїй діяльності зазначені органи керуються Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, указами й розпорядженнями Президента України, декретами, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними актами МВС, а також рішеннями місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування. Правовий статус і основні напрями функціонування підрозділів цієї служби визначено Положенням про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ.
Основними завданнями Державної служби охорони є:
- здійснення за договорами заходів охорони особливо важливих об'єктів згідно з переліком, який затверджено Кабінетом Міністрів України, інших об'єктів (обмежені території, будівлі та споруди тощо), вантажів, а також грошових знаків і цінних паперів, що перевозять, інкасації в місцях, не охоплених централізованою службою інкасації і перевезення цінностей Національного банку, забезпечення особистої безпеки громадян;
- розроблення основних вимог до захисту об'єктів і громадян від злочинних посягань, типових договорів і вимог до інженерно-технічного укріплення та захисту об'єктів, оснащення їх технічними системами й засобами телевідеоспостереження, тривожної сигналізації, контролювання доступу, а також інструкцій та інших документів, що регламентують виконання охоронних функцій;
- участь у проведенні єдиної технічної політики щодо впровадження технічних засобів охоронного призначення шляхом розроблення нормативних документів на час усього циклу їх життєдіяльності (проектування, промислове виробництво, монтаж, експлуатація та утилізація).
Державна служба охорони відповідно до покладених на неї завдань виконує такі функції:
-визначає за погодженням із власниками майна або вповноваженими ними органами чи особами (далі - власник) вид охорони під час її організації (міліцейська, цивільна, за допомогою пунктів централізованого спостереження тощо);
-запобігає правопорушенням і припиняє їх у місцях несення служби;
- реалізує технічні засоби охоронного призначення та надає послуги з їх проектування, монтажу, ремонту й обслуговування;
- бере участь у розробленні комплексу стандартів на технічні засоби охоронного призначення з урахуванням міжнародних вимог і норм, розвитку міжнародного співробітництва в галузі їх стандартизації, а також співробітництва з вітчизняними та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності в галузі розроблення, стандартизації, проектування, виробництва, монтажу й обслуговування зазначених технічних засобів;
- забезпечує випробування вітчизняних та іноземних зразків технічних засобів охоронного призначення для подальшого впровадження;
- укладає договори на виробництво технічних засобів охоронного призначення, відповідних датчиків і приладів на державних та інших підприємствах України й інших держав;
- здійснює в установленому порядку сертифікацію технічних засобів охоронного призначення, які застосовують на території України;
- погоджує за заявками замовників проекти в частині забезпечення технічними засобами охоронного призначення об'єктів і споруд, які будують (реконструюють);
- організовує проведення технічної експертизи й підготовку висновків щодо якості проектування та виробництва технічних засобів охоронного призначення;
- провадить у встановленому порядку зовнішньоекономічну Діяльність.
Для реалізації своїх функцій Державну службу охорони наділено відповідними повноваженнями. Зокрема, її підрозділи мають право:
- утримувати навчальні заклади з підготовки та перепідготовки кадрів, здійснювати на договірних засадах навчання працівників підприємств, установ і організацій, у тому числі зарубіжних, що займаються охороною, монтажем, використанням, ремонтом і обслуговуванням технічних засобів охоронного призначення;
- створювати в установленому порядку, а також виступати засновником (учасником) суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язано з організацією та виконанням заходів охорони й безпеки, розробленням, виробництвом, реалізацією, монтажем, профілактичним обслуговуванням, використанням, ремонтом технічних засобів охоронного призначення, проведенням маркетингу та інжинірингу в галузі забезпечення особистої і майнової безпеки, соціального захисту своїх працівників;
- застосовувати технічні засоби охоронного призначення з використанням радіочастот на умовах, передбачених для правоохоронних органів.
Безпосередньо керує службою охорони Департамент Державної служби охорони при МВС України.
Управління, відділи, відділення Державної служби охорони під час виконання покладених на них завдань оперативно підпорядковано керівникам відповідних органів внутрішніх справ. Порядок створення та ліквідації воєнізованих, сторожових і спеціалізованих підрозділів служби охорони, інших самоокупних підрозділів визначено положеннями про управління (відділи) Державної служби охорони при УВС Автономної Республіки Крим, ГУВС міста Києва, УВС областей і міста Севастополя, що їх затверджують у порядку, встановленому МВС України.
Чисельність міліції охорони встановлюють відповідно до чинного законодавства.
Працівники цих підрозділів під час відбування служби зобов'язані захищати власність і громадян від злочинних посягань і забезпечувати додержання режиму охорони згідно з укладеними договорами, запобігати правопорушенням і припиняти їх у місцях несення служби, зберігати державну, службову та комерційну таємницю. Вони мають право вимагати від працівників підприємств, установ і організацій, які охороняють, додержання встановлених пропускного та внутрішнього режимів, а також громадського порядку; затримувати й доставляти до службових приміщень охорони для встановлення особи та складання протоколу про правопорушення осіб, які вчинили правопорушення чи перебувають без належних підстав на території об'єкта, який охороняють, за потреби передавати їх до органу внутрішніх справ для прийняття рішення. В установленому законодавством порядку працівники державної охорони можуть проводити особистий огляд громадян, які перебувають у приміщені чи на території об'єкта, який охороняють, або поблизу нього, а також огляд їхнього майна та транспортних засобів, щоб запобігти розкраданню, й вилучення викраденого тощо. Наслідком використання зазначених прав має бути складання протоколу про адміністративні правопорушення на осіб, які вчинили дрібні крадіжки. В порядку та випадках, передбачених законодавством, до правопорушників можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, спеціальні засоби й зброя.
Крім того, під час виконання службових обов'язків вони мають право застосовувати технічні засоби й здійснювати фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку для виявлення вкраденого й фіксації протиправних дій у порядку, визначеному чинним законодавством. За неналежне виконання службових обов'язків працівники Державної служби охорони відповідають згідно з Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ України, Кодексом законів про працю України та укладеними контрактами.
Відносини підрозділів служби охорони з юридичними особами та громадянами, відповідальність, права й обов'язки сторін визначають у договорах.
Служба охорони за рахунок власних коштів може здійснювати особисте страхування працівників воєнізованої, сторожової та спеціалізованої охорони, спеціалістів управлінського й обслуговуючого персоналу від нещасних випадків, пов'язаних із виконанням службових обов'язків.
Департамент Державної служби охорони при МВС, управління, відділи, відділення Державної служби охорони та навчальні заклади підготовки особового складу є юридичними особами; вони мають штампи й печатки із зображенням Державного герба України, бланки зі своїм найменуванням, самостійні баланси та рахунки в установах банків.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 609;