Подання доповіді

Хтось із знаменитостей якось зазначив: «Не так важливо, що ви ска­зали, а важливо - як ви це зробили». До цього хотілося б додати ще одну думку: «...І коли ви це сказали, що ви при цьому робили?». У цих словах афористично містяться основні елементи мистецтва подання доповіді.

Уже із самого початку виступу промовець має встановити контакт з аудиторією. Щоб його промова стала свідченням взаєморозуміння і під­тримки, йому насамперед потрібно завоювати справжнє почуття довіри та поваги публіки, яке потім повинно підтримуватися протягом усього виступу. Як він рухається, в якій позі стоїть, зоровий контакт, вираз його обличчя, рух рук, і, нарешті, одяг, - усе це вмить оцінюється аудиторією. Мають також значення і внутрішні імпульси оратора, його психологіч­ний вплив на публіку. Якщо він вимовляє 125-145 слів за хвилину, йому вдасться утримати увагу слухачів протягом усього виступу, особливо, як­що при цьому він використовує різноманітні інтонації та модуляції голо­су. Це надає його словам більшого сенсу та сили. Тембр і модуляція го­лосу часто засвідчують, вірить він у те, що говорить, чи ні. Це також до­дає йому «кредит» довіри або ж, навпаки, послабляє його позиції, що впливає на результати виступу. Можна нагадати один випадок. Під час виборчої кампанії один із претендентів після завершення свого довго­го і нудного виступу, який він, однак, вважав досить вдалим, звернувся до аудиторії з пропозицією задавати йому запитання. Із зали пролуна­ло лише одне запитання: «Скажіть, хто ще балотується на виборах?».

Для того, щоб успішно подати свою промову, - уявимо при цьому, що доповідь сама по собі досить змістовна, - потрібно виголосити її з натхненням, донести до свідомості слухачів, зробити жвавою та енер­гійною і постаратися позбавитися від нервозності. Простий, але не дуже напористий, звичний і вільний стиль мови швидше приверне увагу й інтерес слухачів, а зміна тембру голосу та манери подання матеріалу ще більше зміцнить симпатії публіки і примусить її слуха­ти ще з більшою увагою та віддачею. Для використання техніки ора­торського мистецтва необхідно вивчити основи володіння голосови­ми можливостями, способи, послідовність і найбільш сприятливий час для застосування різних голосових характеристик. Слід також звикнути до думки, що кожна промова має бути ретельно підготовле­ною та відрепетированою. Якщо промовець прагне виглядати при­родно, йому потрібно навіть вивчити основний зміст свого виступу напам'ять, вірити в те, що говорить, бути впевненим у своїх здібнос­тях та в умінні взаємодіяти з конкретною публікою в конкретних обста­винах, мати хорошу дикцію і палке бажання повести за собою людей.

Щодо аплодисментів, то доречно пригадати слова Бішора Фултона Дж. Шіна, який сказав:

«Оплески перед початком виступу оратора означають вираз довіри.

Оплески під час виголошення промови вказують на те, що у слуха­чів є надія, що далі виступ стане кращим.

Оплески наприкінці промови - це вираз загального полегшення, що вона, нарешті, закінчилася».

1. .