Юрисдикция

Юрисдикція – право чинити суд. Володіти юрисдикцією – володіти правом чинити суд

[Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери: Близько 85 тис. слів / Уклад. С.Я. Єрмоленко та ін. – К.: Довіра, 1998. – 783 с. – (Б-ка держ. службовця. Держ. мова і діловодство). – С. 642 ]

Юрисдикция (лат. jurisdictio - судопроизводство) – установленная нормативно-правовыми актами совокупность правомочий соответствующих государственных органов разрешать правовые споры и решать дела о право нарушениях, т.е. оценивать действия субъектов права с точки зрения их правомерности, применять юридические санкции к правонарушителям

[Юридический энциклопедический словарь / Гл. ред.А.Я. Сухарев; Редкол.:
М.М. Богуславский и др. – 2-е изд., доп. – М.: Сов. энциклопедия, 1987. – 528 с. – С. 526;

Тихомирова Л.В., Тихомиров М.Ю. Юридическая энциклопедия / Под ред.
М.Ю. Тихомирова. – М., 1999. – 526 с. – С. 504]

Юрисдикция – властное полномочие …судить …принудительным для сторон образом

[С. 182. Административное право зарубежных стран (А 79, 2003) Козырин А.И.]

Юрисдикция государства – «действие его законодательной и судебной власти» может распространяться, «и весьма часто распространяется» за пределы его границ.

[С. 115, Колосов_Кривчикова_2000].

Юрисдикція – юридичне оформлене право (компетенція) уповноважених органів здійснювати свої функції щодо встановлених об’єктів.

[Колпаков В.К. Адміністративна юрисдикція: існуюче розумінні і нормативна сучасність // Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Монографія. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 528 с. – С. 378-384]

Юрисдикция – правомочие (полномочие) или сумма правомочий (полномочий), которые имеют целевое назначение и необязательно обладают свойствами суверенитета …

Юрисдикция не всегда основана непосредственно на суверенитете.

[Молодцов С.В. Правовой режим морских вод. – М.: Междунар. отношения, 1982. – 230 с. – С. 28]

В ы в о д ы

1. «Юрисдикція» - це слово, вживати яке слід украй обережно. Воно нібито суто технічне, і все ж таки багато хто вважає, що має невиразне уявлення, що ж воно насправді означає. І тому завжди є спокуса вживати це слово, водночас розмірковуючи, що воно насправді означає.

Фактично, цей термін може мати велику низку різних визначень:

= Окреме значення має «внутрішня юрисдикція», який вжито у Статуті ООН (де його перекладено як «внутрішня компетенція»).

= Найчастіше «юрисдикція» стосується повноважень, що здійснює держава відносно осіб, майна або подій. Але знов таки і в цьому випадку термін є гібридним, оскільки це можуть бути:

= повноваження ухвалювати закони відносно осіб, майна або подій, про які йдеться

(законодавча юрисдикція),

= повноваження судів держави заслухувати справи, що стосуються осіб, майна або подій,
про які йдеться (судова юрисдикція),

= повноваження на фізичне втручання, здійснювані виконавчими органами

[приміром, арешт осіб, конфіскація майна тощо] (виконавча юрисдикція).

[Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом / Пер. з англ. – Харків, 2000. - С. 161]

2. Если, содержание понятия, охватываемого термином юрисдикция, –
как совокупности властных правомочий компетентных государственных органов в законодательной, судебной и исполнительной (административной) сферах, – принципиально едино для всех ее разновидностей, то их правовая природа - различна:

= либо правомочия вытекают из (является элементом) суверенитета (территориального верховенства) – территориальная (внутренняя) юрисдикция;

= либо эти правомочия установлены (признаны) международным правом - международно-правовая (внешняя) юрисдикция.