Пов’язаних з міграцією робочої сили

- Проблеми расових відносин, імміграції та мігрантів вважають називають серед важливих для країни навіть мешканці такої держав традиційної міграції з колоній як Великобританія. В 2006 р. як найважливішу її вважають 41% британців, у 90-ті – 5%.[3]

Проблеми безпеки вимагають збільшити втрати на безпеку в громадських місцях, збільшити повноваження міліції, що викликає обурення і негативну реакцію мусульман. Що зауважують зростання недовіри до себе в щоденному житті і з боку органів правопорядку.

- Вважають, що зв’язок з батьківщиною використовують для підтримання в дітей, що виросли на заході національних традицій, і цінностей. Такий контраст може призводити до релігійного фундаменталізму. Відомо, що для людей, вихованих у закритих емігрантських общинах перше місце в ієрархії займають сім’я, клан, діаспора, а вже потім норми і закони країни, що їх прийняла.

1. діаспора.. Турція має найтісніші зв’язки з США у Європі.

2. Звертають увагу на відсутність у Європи однорідності культури і мови «Існує небезпека, що Європа замість дієвої федерації виявиться у стані будівництва вавілонської башти»[4]

2. Побоювання культурно-політичних наслідків імміграції – зб. Частки неєвропейського населення. Якщо в США, Канаді, Австралії цей приймається легко, то Європа в наявності «паралельних суспільств» бачить значну загрозу для західних демократій, зокрема через небезпеку тероризму. ФРН це стало проблемою №1 і відтіснив на 2-ге місце страхи перед екологічною катастрофою і зростанням злочинності. Сьогодні в країні жив 3 млн. мусульман, з них 757 тис. мають громадянство, діють 3 тис мечетей, з них 100 на обліку спецслужб через пропаганду ісламу. Стверджують, що нинішнє покоління молодих мусульман більш релігійне, ніж попереднє. В благополучних європейських країнах почалася «війна культур».

3. Побоювання розмивання національних культур, традицій і автономії відповідних держав. Розширення негативно вплине і н культурних традиціях, етнічному складі і генофонді.

7 Значні застереження до вступу Турції, яка непослідовна у запровадженні принципів демократії. Є ряд порушень прав людини, внутрішні конфлікти (курди, не визнані республіки на поділеному о.Кріт, вірменська діаспора вимагає вибачень за геноцид). Провал Конституції у Франції пов’язують тим, що там сильна вірменська

Міграція має і позитивні наслідки:

- Культурні та мистецькі твори вихідців з інших культур визнаються в мистецькому світі як такі що несуть свіжі ідеї і їх творці стають новими авторитетами в мистецькій сфері. ( багато німців перейшло в іслам).

Підрахунки податкових поступлень в бюджет від мігрантів невпинно зростають так, що у Великобританії в доповіді про податки відзначено, що «міграція може стимулювати економічний розвиток, накопичення капіталу і більш гнучку політику на ринку праці. З іншого боку. Без інтеграції багато мігрантів залишаються на економічній та соціальній периферії. Крім того економічний вплив це - лише одна складова картини масштабного впливу імміграції на національну спільноту, а динамізм і різноманітність, які привносять мігранти не піддаються статистичним оцінкам»[5]

Всі країни Європи визнали себе країнами трудової міграції, а самих мігрантів – ресурсом розвитку. Тому важливим завданням стала розробка кількісних і якісних оцінок потреб ринку праці і інститутів соціальної сфери.

Однак країни Європи мають досить різні підходи до міграційної політики, найбільш жорсткою яких є політика Данії, яка вважає міграцію загрозою майбутньому добробуту країни в економічному, культурному та релігійній сфері. Цю політику зараз запроваджує і Голландія. Найбільш ліберальна в Ірландії. Європа уважно вивчає ці процеси. Основна задача – забезпечити спільні для Європи принципи антидискримінаційного законодавства і в їх рамках справедливого відношення до мігрантів. Але кожна країна самостійна у формуванні політики і формуванні пріоритетів. Спільним ідеями є :

- квотування потоку кваліфікованої робочої сили і особливо стимулювання «бажаної міграції».

- Вводиться іспит з мови і історії країни, .

- Формують програми надання житла і соціальних послуг так щоб не допустити іх ізоляції, відособлення від національного соціуму;

- Забезпечення рівних можливостей доступу до ринку праці;

- Особливо залучення дітей мігрантів в систему початкової і середньої освіти.

Популяризується культурна спадщина мусульманського світу, (яка користується значним інтересом з боку інтелектуальної спільноти. Французький парламент схвалив законопроект, який зобов’язує надавати житло всім бездомним[6], яких у Франції близько 100 тисяч. Крім того 900 тисяч осіб ночують у наметових таборах, готелях, близько 2 млн живуть у поганих умовах. Це вже само по собі становить потенційну загрозу соціальних заворушень. Закон, де право на житло – невід’ємне в Європі є лише в Шотландії і Франція вивчала її досвід. Проблема важлива, оскільки Франція – лідер серед країн Європи за кількістю мігранті, переважно нелегальних. Вважають, що цей законопроект стимулюватиме саме легальну міграцію.

Крім того, багато корінних французів мають погані житлові умови через високу вартість житла.

З грудня 2003 року під егідою ООН була створена Глобальна комісія по міжнародній міграції, в функції якої входить вирішення проблем, що виникають, виявляє тенденції і співпрацює з країнами – донорами.

2. Внутрішні економічні проблеми ряду країн. Наприклад Франція [7], в якій реформи освіти, що відбувались 8 разів після війни зруйнували систему освіти – кожний 10 учень не вміє читати. І писати. Китай завалив Європу модними і дешевими товари – це подобається Французам, а країна (ні Італія, ні Франція) не знають як врятувати всю легку промисловість (взуття, швейне та шкіряне виробництво). Високе безробіття – до 10 % по всій Європі, у Франції – 25% молодь (20-26 років), 43% - некваліфіковані працівники. Однак такого соціального захисту, як у Франції нема ніде у світі. Жартують, що після СРСР це сама «комуністична» країна.

В США робочий тиждень – 47 год., в Японії – 44, в Євросоюзі – 39, а у Франції – 35. При цьому Франція має одну з найвищих у світі продуктивність праці. Підприємці змушені вводити високі технології, щоб компенсувати високу вартість робочої сили. (Але така стратегія має свої межі).

8 Швидкі темпи розширення –лібералізація вигідні європейському капіталу, але не підкріплене відповідними соціальними гарантіями для рядових громадян. Різниця в стандартах життя і є і хвиля мігрантів з нових країн-учасниць знизить зарплату, задушить конкуренцією малий бізнес, сферу послуг, сприятимуть перенесенню підприємств у країни з дешевою робочою силою.

9 Знизиться соціальний захист, так як країни не матимуть для цього відповідної повноти влади., а бастувати, згідно правил, можна лише у своїй країні.

Політичні опонентн правлячих партій бачать в цьому нову стратегію капіталу, який хоче в такий спосіб звільнитися від досягнутих профсоюзами свобод для найманих працівників.