Табурети.

За формою сидіння табуретки можуть бути трикутними, круглими й квадратними. З трикутними і круглими сидіннями роблять табуретки без царг з трьома ніжками (див. рис. 5)., розмічених за формою рівнобедреного трикутника з урахуванням звису сидіння над ніжками. нижні кінці ніжок слід розвести до розмірів сидіння з таким розрахунком, щоб відхилення їх від вертикалі не перевищувало 5-8 градусів. Табуретку з квадратним сидінням краще робити на чотирьох ніжках квадратного перерізу, зв'язаних одна з одною царгами 1 і проніжками 2 (див. рис. 6). Сидіння виготовляють із соснових дошок 20-40мм завтовшки, а також вирізують із товстої фанери або ДВП.

Рис. 5. Табуретки: а - з прямими ніжками, б - з косими ніжками, в - будова ніжок з бобишкою, г - кріплення ніжки з наскрізним шипом, д - монтажна сжема табурета на металевих ніжках, е - оформлення кінців ніжок, є - каркас табурета на трьох ніжках; 1 - дощате сидіння, 2 - клин, 3 - ніжка, 4 - бобишка, 5 - облицювання, 6 - сидіння, 7 - труба, 8 - кутник, 9 - пластмасова пробка.

Рис. 6. Табурет з царгами і проніжками

3.5. Віконні блоки зі спареними та роздільними рамами.

Віконний блок встановлюють у зовнішніх стінах на висоті не нижче 0,8м і не вище 1,0м для природного освітлення і вентиляції приміщень.

Для провітрювання приміщень у вікнах, як правило, влаштовують кватирки 8 (рис. 7), фрамуги 7, жалюзі або відкриваючі стулки. Віконні блоки виготовляють з деревини, пластмас, металеві і залізобетонні (для промислових і сільськогосподарських будівель). Площа вікна повинна складати від 1/8 до 1/5 площини підлоги. Віконний блок складається з віконної коробки (віконна лудка) 4 і рами зі стулками (5, 6, 15).

Рис. 7. Подвійний віконний блок з роздільними рамами з напливом: а - переріз А-А верхніх брусків коробки і стулок, б - переріз Б-Б нижніх брусків коробки і стулок, в - віконний блок з фрамугою, г -підвіконник; 1 - ущільнювальна прокладка, 2 - зимова стулка, 3 -скло, 4 - коробка (збірна), 5 - літня стулка, 6 - середня стулка, 7 -фрамуга, 8 - кватирка, 9 - наплив, 10 - відлив (злив), 11 - штапик (розкладка), 12 - чверть для підвіконника, 13 - слупик, 14 - слізник, 15 - імпост, 16 - підвіконник.

Серед віконних блоків розрізняють блоки з окремими роздільними рамами, в яких внутрішня (зимова) 15 і зовнішня (літня) 5 стулки встановлюють на відстані 130мм одна від одної і відчиняються роздільно, і спареними рамами (рис. 8), в яких зовнішня і внутрішня стулки рам щільно скріплені між собою з одного боку завісами, а з другого з'єднані стяжками (гвинтовими, клиновими тощо). Віконні блоки зі спареними рамами підвищують освітленість приміщень на 10-25%. Витрата деревини на їх виготовлення знижується на 30% . На виготовлення їх, так званих шведських вікон, час скорочується в 1,5 рази. Недоліком спарених вікон є те, що коефіцієнт теплопередачі збільшується до 20% . Тому для герметизації по периметру під губки зимових стулок приклеюють і прибивають пінополіуретанову або гумову прокладку.

Рис. 8. Віконний блок зі спареними рамами: 1 - бруски коробки (верхній і бокові), 2 - завіса, 3 - ущільнювальна прокладка, 4 - брусок внутрішньої стулки, 5 - штапик, 6 - брусок зовнішньої стулки, 7 - проріз для відведення води, 8 - брусок нижньої коробки, 9 - імпост - нерухомий вертикальний брусок, до якого примикає спарена стулка, з'єднуючись з ним спеціальною закруткою.

За призначенням віконні блоки поділяються для житлових, громадських і виробничих будівель.

По кількості стулок в одному ряду вікна бувають одно-, дво- і багатостулкові, а в залежності від відкривання - ті, що відкриваються усередину приміщення, в різні боки і ті, що невідкриваються (глухі).

За способом відкривання стулок вони бувають одно- і двостулкові - з поворотом навколо вертикальної крайньої осі, підвісні - з поворотом навколо верхньої крайньої осі, відкидні - з поворотом навколо нижньої крайньої осі, розсувні - з переміщенням стулки в горизонтальній площині, підйомні - з переміщенням стулки у вертикальній площині.

Стулки заповнюють склом, склопакетами, або склопаке-тами і склом. Стулки бувають з напуском на коробку і без напуска. Віконні блоки тільки з літньою рамою називаються одинарними, а з літньою і зимовою - подвійними. Останнім часом застосовують одинарні віконні блоки з подвійним склінням і розсувні.

Віконна коробка- це рамка для кріплення рам. Віконні стулки зі склінням називають віконною рамою. Вона складається з двох вертикальних і двох горизонтальних брусків або дощок товщиною 40-60 мм, з'єднаних між собою в один або 2-3 шипа (при ширині коробки понад 90 мм). Якщо у верхній частині вікна є фрамуга, то її відокремлюють від стулок за допомогою горизонтального імпоста (рис. 1), з'єднаного з коробкою. Розрізняють віконні коробки, в залежності від конструкції і призначення, суцільні (рис. 9 а, б, в, г) і збірні (рис. 9, д).

Рис. 9. Віконні коробки: а - для двох рам, що відкриваються у різні боки, б - для рам, що відкриваються в один бік, в - для однієї рами, г - для рублених стін, д - збірні (складені).

Віконна рама складається з брусків - обв'язки і слупиків 13 (рис. 7) з'єднаних між собою одинарним шипом або подвійним шипом (при товщині бруска понад 50мм). Шипи виготовляють у горизонтальних обв'язках стулок, фрамуг, кватирок, у горизонтальних перечках (слупиках), у вертикальних брусках коробок і в імпостах, а вушка у вертикальних обв'язках стулок, фрамуг, кватирок і горизонтальних брусках коробок. У стулчастих рамах зазор між стулками прикривається спеціальною притворною рейкою {нащільником). Глуха рама має горизонтальні і вертикальні перечки. У кліматичних зонах з температурою зовнішнього повітря -31С˚ застосовують віконні і балконні блоки з потрійним склінням або з роздільно-спареними стулками і дверними полотнами (одна стулка одинарна, а дві - спарені).

Підвіконні дошки можуть бути суцільні, завширшки не більше 120мм, і складені широкі. Останні збирають на водотривкому клеї з кількох вузьких дощок. Підвіконні дошки з тильного боку з'єднуються 2-3 шпугами (коротшими на 20-30 мм від ширини дошки). На нижній поверхні дошки, відступивши від передньої кромки на 30-40 мм, вибирають слізник 14. Передню кромку обробляють так, як показано на рис. 7, г.

3.6. Дверні блоки.

Дверні блоки складаються з дверної коробки і дверного заповнення, тобто дверного полотна з фрамугою і без неї. За наявності дверної фрамуги над верхньою кромкою полотна поміщають роздільний брусок - імпост.

За конструкцією дверні полотна бувають щитові і фільончасті, однополотні, двополотні і півтораполотні, одинарні і подвійні.

Щитові двері виготовляють із суцільних дощок, зібраних на вставну рейку, а також з деревних плит. Фільончасті двері (рис. 10) діляться на напівскляні, або напівсвітлі (1/3 площі дверей засклена), і світлі (2/3 площі дверей засклені) з простою фільонкою (рис. 1, в), з дощок, фанери або ДСП; з фігарейною фільонкою (а), з наплавом (б) і з розкладкою (е, 3). У двополотних дверях щілину між полотнами закривають з обох боків нащільниками 5, вибраними чвертями (в) або без чверті. Двері, що відкриваються в обидва боки, не мають нащільників (д). Для запобігання пошкодження нижню обв'язку вхідних фільончастих дверей шириною 300-400мм захищають з обох боків дерев'яною планкою-плінтусом або оббивають листовим матеріалом (пластиконом, жерстю). Фільончасті двері виготовляють в основному з хвойних порід.

Рис. 10.Фільончасті двері.

Вхідні двері можно виготовляти і з твердих порід (дуб, ясень). У зв'язку з тим, що виготовлення фільончастих дверей трудомістке і витрати матеріалів у два рази більші, ніж на щитові двері, застосування їх обмежено. Між кімнатами застосовують дверні блоки з щитовими полотнами, конструкція яких показана на рис.11.

Рис. 11. Переріз деталей дверних блоків щитової конструкції: а -по верхній пілці глухих дверей, без обкладки, б - по верхній піл ці з обкладкою (1), в - по боковій пілці глухих дверей без обкладки, г -по боковій пілці глухих дверей з обкладкою, д - по боковій пілці засклених дверей, е - по верхній пілці засклених дверей, ж - по середній пілці глухих дверей з нащільною планкою, з - по середній пілці засклених дверей.

Щитові двері складають з дерев'яної рами 3 (рис. 12), з'єднаної в кутах скріпками 2, або на шипах, заповнення 4, сорочки 5, щита з ДВП, або фанери і з вставленим бруском 1 під замок. Полотна виготовляють без обкладки (д), з обкладкою, що не виступає (е) і з обкладкою, яка виступає (ж).

Рис. 12. Приклади заповнення щитових дверних полотен І: а - з суцільним заповненням дерев'яними брусками-рейками, б - з дрібнопустотним заповненням рейками (з розрідженням), в - з дрібнопустотним заповненням зі шпона, г - з дрібнопустотним заповненням з відходів фанери або ДВП; II - обладка дверних полотен зі щитів: д - без обкладки, е - з обкладкою, що не виступає за площину щита, ж - з обкладкою, що виступає за площину щита.

Крім вище зазначених дверних блоків, застосовують теслярські двері для господарських тимчасових будівель, які виготовляють зі струганих і неструганих обрізних дощок, збитих цвяхами (рис. 13, а), і вхідні двері для житлових і громадських будівель (рис. 14).

Рис. 13.Двері простої конструкції: а - на планках, б - на шпонках; 1- планка, 2 - шпонка

Теслярські двері простої конструкції виготовляють із дощок шириною не більше 150 мм і товщиною 40-50мм, які з'єднані між собою в шпунт і гребінь, на вставні рейки або впритул. Шпонки (шпуги) забивають без клею і гвіздкового кріплення. Полотно навішують на довгих кованих завісах.

Рис. 14.Вхідні двері житлових і громадських будівель з оздобленням в ялинку або в квадрати струганими профільними рейками або дошками, з'єднаними в чверть, у шпунт і гребінь або впритул. Із зовішнього боку на дошках і рейках знята фаска або кальовка

Дверна коробка складається з двох вертикальних брусків і 1-2 горизонтальних, з порогом і без порога (рис. 15). Нижній брусок встановлюють так, щоб зазор між підлогою і полотном був не менше 5 мм. У коробках з трьома брусками вертикальні бруски з'єднуються планкою товщиною 20мм, яка залишається під підлогою. Кінці брусків коробки з'єднують на один шип при ширині коробки до 90 мм і на два шипа ири ширині коробки понад 90мм. Шипи виготовляють у горизонтальних обв'язках дверних полотен, фрамуг і вертикальних брусках коробок; вушка - у вертикальних обв'язках дверних полотен, фрамуг і в горизонтальних брусках коробок. Залежно від конструкції, бруски коробок можуть бути склеєні з однією чвертю для полотна і з двома чвертями для подвійних дверей.

Технологія виготовлення дверних коробок така ж, як віконних. Якщо в дерев'яних домах стояки і ригеля служать коробкою або коробки виготовлені з товстих брусків, то їх називають дверний одвірок і віконна лудка.

Рис. 15.Дверні коробки: а - для глухих і засклених дверей з порогом впритул до чверті, б - для глухих і засклених дверей впритул до чверті, в - перерізи по нижньому притулу дверей з порогом, г - перерізи по нижньому притулу без порога з монтажною дошкою

3.7. Тамбури та їх конструкції.

Тамбур (див. рис. 16) влаштовують перед вхідними дверима в громадських приміщеннях (магазини, лікарні тощо) для захисту від надмірного охолодження приміщень у зимовий період. Бокові стінки і стелю тамбура роблять зі щитів, облицьованих шпоном із деревини цінних порід або оздоблені папером чи плівкою, що імітують текстуру деревини цінних порід. Щити бокових стінок оздоблюють з обох боків, а стелю тільки з внутрішнього боку. Вхідні двері теж облицьовують шпоном і виготовляють, як правило, заскленими.

Рис. 16. Тамбур з вхідними дверима

3.8. Столярні перегородки.

Перегородки на будівництві влаштовують чисті столярні, щити яких складають зі шпунтованих або фальцованих брусків, або перегородки з неструганих дощок з подальшим штукатуренням. За конструкцією перегородки діляться на дві основні групи: з готових крупних щитів і влаштовані на місці з окремих брусків і дощок. Столярні перегородки за конструкцією бувають порожнисті, дощаті й щитові; на всю висоту приміщення і не доходячи до стелі; глухі, засклені на 2/3 висоти (рис. 17, б) і частково засклені (а).

Рис. 17. Перегородки: 1 - скло, 2 - фільонка

За конструкцією перегородки бувають рамочні (фільончасті), дощаті, каркасні (зі стояків, обв'язки та обшивки). Рамкові (фільончасті) перегородки збираються зі щитів шириною до 1м, які складаються з обв'язки, середників і фільонок. Каркасні перегородки (рис. 18) роблять з брусків перерізом 25-32×50-80мм з деревини хвойних порід, а також з берези, вільхи, тополі. Для заповнення каркаса перегородок застосовують мінеральні плити. Облицьовують дерев'яні перегородки гіпсокартоном (у сухих приміщеннях) та ініиими листами (рис. 18, б).

Рис. 18. Каркасна перегородка облицьована твердою ДВП: а - каркас перегородки, б - обшивання перегородки; 1 - каркас, 2 - місце встановлення фрамуг, 3 - облицювальні плити.

3.9. Вмонтовані меблі.

До вбудованих меблів належать вбудовані і прибудовані шафи, антресолі, гардеробні кімнати, шафи-перегородки, які розміщують у нішах, над дверима, в кутах, або у вигляді шаф-перегородок у квартирах. На будівництво вбудовані меблі надходять у вигляді окремих елементів, які після монтажа опоряджують різними матеріалами: шпоном, ДВП або фанерою, заздалегідь облицьованих текстурним папером з імітацією під деревину цінних порід; емалевими фарбами тощо.

Двері шаф бувають одно- і двополотні (рис. 19). Антресолі роблять над вбудованими шафами і над прохідними дверима. Дверцята антресолей роблять фільончасті або щитові шириною, рівною ширині шафи. Блок шафної двері складається з коробки і полотна. Коробку виготовляють з деревини хвойних порід, а полотно щитове. Проміжні стінки для шаф роблять з ДСП або двох твердих ДВП, склеєних сітчастими боками всередину. Полиці для шаф роблять з фанери товщиною 12мм або ДСП.

Вбудовані меблі підвищують комфортабельність квартири, знижують вартість меблювання і звільнюють площу частини приміщення. Одночасно витрати пиломатеріалів зменшуються на 45% . Недоліком вбудованих меблів є те, що на будівництві необхідно виконувати додатково будівельні роботи з їх монтажу.

Рис. 19.Сполучення шафових дверей з антресольними: 1 - антресольний однополотний блок, 2 -антресольний двополотний блок, 3 - однополотний шафовий блок, 4 - двополотний шафовий блок.