Гранітоїдні масиви

З гранітами пов’язані жильні та штокверкові грейзенові та багато гідротермальних родовищ. Утворенню грейзенів, як правило, передує вкорінення аплітів та граніт-порфірів, а потім у екзо- та ендоконтактактових частинах масивів формуються рудні тіла.

На структуру цих родовищ впливають форми гранітних масивів та будова їх контактових зон. На рис. 39 наведені приклади родовищ, що приурочені до гранітних куполів, які ускладнені положистими (рис. 39, б) або похилими та круто падаючими (рис. 37,в) гранітними апофізами. Морфологія штокверкових тіл досить різноманітна. У ряді випадків вони супроводжуються жилами, що розташовані як всередині гранітів, так і у породах покрівлі над куполом.

Для утворення штокверків важливе значення має тріщинуватість гранітних куполів. Частина тріщин, що використані штокверком, відносяться до контракцій них, які утворені на пізніх стадіях кристалізації гранітного масиву. Але головними є тектонічні тріщини, які накладені як на граніти, так і на вміщаючі їх породи. Тому одною з головних задач дослідження тріщин в інтрузивних масивах є виявлення та співставлення розташування тріщин у різних частинах інтрузивну та вміщаючи породах.

Необхідно проводити масові заміри тріщин, складати та аналізувати тріщинні діаграми. Якщо при цьому виясниться, що елементи залягання систем тріщин у інтрузивні та у вміщаючи породах співпадають, то можна впевнено говорити про накладену тектонічну тріщинуватість, що обумовлена регіональною деформацією, яка охопила як інтрузив, так і вміщаючи породи.

Рішення питання про генезис тріщин у гранітах має суттєве практичне значення. Контракційні тріщини зазвичай характеризуються малою витриманістю за паянням і за простяганням, тому і рудні тіла, що до них приурочені будуть також невеликими. Тектонічні тріщини більш витримані, що дозволяє робити більш сприятливий прогноз для рудних тіл, що їх виповнюють.

Рис. 39. Схеми взаємозв’язку (розрізи) різних структурно-морфологічних типів грейзенових родовищ з морфологією покрівлі гранітних масивів (за Д.В.Рундквістом, В.К.Денісенком та І.Г.Павловою, 1971).

а – горизонтальна, або дуже полога покрівля; б – купольна та купольна з пологими апофізами; в – купольна та купольна з похилими та круто падаючими апофізами.

1 – осадові породи покрівлі; 2 – кварцовий порфір; 3 – граніт; 4 – аплітоподібний граніт; 5 - амазонітовий граніт; 6 – порфіро подібний граніт; 7 – грейзенізований граніт; 8 – рудоносний грейзен; 9 – рудні жили; 10 – вольфрамоворудне кварцове тіло.

Механічне використання схеми утворення контракцій них тріщин в інтрузивних масивах за Г.Клоосом при дослідженні структур рудних родовищ може привести до суттєвих помилок. Досвід дослідження багатьої штокверкових грейзенових родовищ свідчить про те, що переважна кількість тріщин є накладеними тектонічними, а контракцій ні тріщини практично не виявляються, або виявляються з великими складнощами.

У контактових зонах інтрузивних масивів з карбонатними породами розташовуються численні скарнові та гідротермальні родовища з різними морфологічними типами рудних тіл. Локалізація зруденінь таких родовищ визначається не тільки повздовжними або поперечними розривними порушеннями, але і формою контакту інтрузива.