Діуретики
| Назва | Середні | Частота | Примітка |
| препарату | дози | прийому на | |
| (мг на добу) | добу | ||
| Тіазидові діуретики | |||
| Гідрохлортіазид | 12,5-50 | Більш ефективні для лікування гіпертензії, ніж петльові діуретики за виключенням хворих з креатиніном >177мкмоль/л | |
| Тіазидоподібні діуретики | |||
| Хлорталідон | 12,5-25 | ||
| Індапамід-ретард | 1,5 | ||
| Петльові діуретики | |||
| Торасемід | 2,5-10 | 1-2 | При лікуванні хворих з нирковою чи |
| Фуросемід | 20-80 | 1-2 | серцевою недостатністю можуть застосовуватись більші дози |
| Калійзберігаючі діуретики | |||
| Амілорід | 5-10 | 1-2 | Не застосовувати, якщо креатинін |
| Спіронолактон | 25-50 | 2-3 | сироватки плазми >220 мкмоль/л |
| Триамтерен | 50-100 | 1-2 |
АНТАГОНІСТИ КАЛЬЦІЮ ділять на 3 групи: фенілалкіламіни (верапаміл), похідні бензотіазепіну (дилтіазем) та дигідропирідини.
Перевагу антагоністам кальцію слід надавати у таких випадках:
- середній та похилий вік;
- ізольована систолічна гіпертензія (у людей старшого віку);
- атеросклероз сонних/коронарних артерій;
- стабільна стенокардія;
- гіпертрофія лівого шлуночка;
- суправентрикулярна тахікардія та екстрасистолія (верапаміл, дилтіазем);
- порушення периферичного кровообігу.
Слід застосовувати лише антагоністи кальцію тривалої дії, оскільки короткодіючі дигідропирідинові похідні можуть справляти негативний вплив на перебіг артеріальної гіпертензії: є дані про збільшення ризику інфаркту міокарда та підвищення смертності у осіб похилого віку при застосуванні ніфедипіну короткої дії. У виняткових випадках, коли препарати тривалої дії є недоступними (наприклад, з економічних причин), на короткий термін можна застосовувати дигідропирідинові похідні короткої дії у комбінації з бета-блокаторами. Останні частково нівелюють побічні ефекти дигідропирідинів, зокрема, активацію симпато-адреналової системи.
Таблиця 11
Дата добавления: 2015-08-04; просмотров: 684;