Удобрення.
На всіх ґрунтах овес добре використовує післядію органічних добрив. Тому його висівають на другий або третій рік після їх внесення. Овес позитивно реагує на мінеральні добрива. Особливо ефективні азотні добрива на достатньому фосфорно-калійному фоні. Залежно від особливостей ґрунту і попередників під овес добрива вносять з розрахунку від 30 до 60-90 кг/га діючої речовини азоту, фосфору і калію. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту або під весняну культивацію. Азотні добрива, якщо розрахункова доза їх не перевищує 40-60 кг/га, краще вносити під передпосівну культивацію. Якщо доза вища, ніж 60 кг/га, то частину азотних добрив слід вносити в підживлення на початку трубкування. При цьому слід пам'ятати, що занадто високі дози азотних добрив можуть призводити до вилягання посівів. Під час сівби в рядки вносять 10-15 кг/га фосфору в формі гранульованого суперфосфату.
Розробка складових плану механізованих робіт
2.2.1 Виробіток агрегату (графа 14) за годину змінного часу дорівнює, для лущення стерні при вирощуванні вівса.
=41,09/7=5,7га/год (2.1)
де Wгод - виробіток агрегату за годину змінного часу, га/год;
Тзм - тривалість зміни, години (приймаємо 7 год.).
W3m - виробіток агрегату за зміну га/зм.
2.2.2 Виробіток за добу (графа 15)
, (2.2)
де Wдоб - виробіток агрегату за добу, га/доб;
Тдоб - тривалість робочого дня за добу (графа 8), год.
2.2.3 Кількість агрегатів (графа 16), необхідних для виконання даної роботи
(2.3)
де n - кількість агрегатів, од;
Q - обсяг робіт (графа 5), т;
ДР - агротехнічна тривалість виконання операцій, діб.
2.2.4 Чисельність трактористів-машиністів (графи 17,18) та допоміжних працівників приймають згідно змінності (графа 18).
2.2.5 Витрату пального на одиницю роботи (графа 19) приймають згідно нормам виробітку та витрат пального [8,9,10,11,18], кг/га. Для перерахунку витрат пального в кг/га необхідно перемножити л/га на 0,83, тобто:
G= g1· р=4,6·0,83=3,7кг/га, (2.4)
де g - витрата пального, кг/га;
g1 - витрата пального, л/га;
р- густина пального, 0,83кг/л.
2.2.6 Витрату палива на весь обсяг робіт (графа 20) визначають множенням витрати пального (графа 19) на обсяг роботи (графа 5)
кг, (2.5)
де G - витрата пального на весь обсяг роботи, кг.
2.2.7 Затрати праці на одиницю роботи (графа 21) визначають, для першої операції
люд/га (2.6)
2.2.8 Затрати праці на весь обсяг, робіт (графа 22) знаходять множенням затрат на одиницю роботи (графа 21) на обсяг робіт (графа 5),
2.2.9 Кількість нормо-змін (графа 23) визначають для кожного виду робіт
Нзм= Q/ Wзм=100/41,09=2,43норм-змін (2.7)
де Нзм - кількість нормо-змін;
Q - обсяг роботи (графа 5), га, т,м3
Тзм - тривалість зміни, год. (приймаємо 7год.);
Wзм - виробіток агрегату (графа 13), га/год, т/год, м3/год.
2.2.10 Обсяг тракторних робіт в умовних еталонних гектарах (ум.ет.га) визначають (графа 24) множенням кількості виконаних нормо-змін (графа 23) на змінний еталонний виробіток.
(2.9)
де Qум.ет.га- обсяг роботи, ум.ет.га;
Нзм - кількість нормо-змін, од;
Wзм.ет - еталонний змінний виробіток, ум.ет., га/зм.
Еталонний змінний виробіток даного трактора визначають множенням еталонного годинного виробітку (табл.2.1) на тривалість зміни.
(2.10)
де Wгод.ет-еталонний годинний виробіток, ум.ет.га/год;
Qум.ет.га=2,43·1,6·7=28,1 ум.ет.га.
Дата добавления: 2015-08-04; просмотров: 556;