Якість лісоматеріалів

Якість лісоматеріалів визначається в основному ступенем однорідності будови деревини, яка залежить від розмірів і кількісті ділянок, де однорідність її будови порушена і міцність знижена - вад деревини. Оновними неприпустимими вадами деревини є гнилизна, червоточина і тріщини в зонах сколювання . Найбільш розповсюдженими і неминучими вадами деревини є: сучки — зарослі залишки колишніх гілок дерева; косошарість нахил волокон щодо осі елемента.

Рис.1.3. Сорти пиломатеріалів по якості деревини : а,б,в – 1,2, і 3-й сорт; 1– сучки; 2– нахил волокон.

До вад відносяться також м'яка серцевина, сучки й інші менш розповсюджені порушення однорідності будови деревини.

Якість конструкційних лісоматеріалів визначається сортами (1, 2 і 3). Вимоги до деревини кожного сорту містяться в ДСТУ.

Основними факторами, що визначають сорт і відповідно міцність деревини, є величина і розташування сучків і нахилу волокон в елементі. У найбільш міцній деревині 1-го сорту допускаються сучки загальним діаметром на довжині 20 см, не більш чверті ширини дошки — d < ¹/₄ b і нахил волокон не більш 7 %.

У деревині середньої міцності 2-го сорту допускається відносно більша загальна ширина сучків d<^l/з b і нахил волокон не більше 10% до осі. У найменш міцній деревині 3-го сорту допускаються сучки ще більшої ширини —d<¹/₂b і нахил волокон не більшt 12 % (рис. 1.3).

Крім того, у конструкційній деревині річні шари повинні бути не ширше 5 мм, і пізня, найбільш міцна деревина повинна складати не менше ¹/₅ їхньої ширини. У дошках, що працюють на згин не допускається м'яка серцевина. У зонах з'єднань не допускаються тріщини.

Деревину 1-го сорту, найбільш міцну, рекомендується застосовувати для виготовлення відповідальних елементів конструкцій, що працюють на розтяг і розтягнуті зони високих клеєдерев’янных балок, деревину середньої міцності 2-го сорту — для інших елементів несучих будівельних конструкцій, найменш міцну деревину 3-го сорту — у малонапружених настилах і обшивках.