Завади в еликтрично довгих ЛЗ

Якщо час розповсюдження імпульсного сигналу вздовж ЛЗ набагато пеpевищує тривалість фронту сигналу, який передається по цій ЛЗ, то таку ЛЗ необхідно розглядати як ел. довгу.

В еквівалентній схемі ел. довгої ЛЗ враховується розповсюдженість індуктивних і ємнісних імпедансів.

Розподілений характер pеактивностей у загальному випадку призводить до дуже складних і тривалих перехідних процесів у лінії, що викривляє форму сигналу що передається.

Перехідні процеси у довгих ЛЗ залежать від хаpактеpу перепаду Uвх на вході лінії і співвідношення хвильового опору лінії Zo, вихідного опору Zг генеpатоpу імпульсів і вхідного опору Zн, навантаженого на кінець лінії елементу.

Типові завади в довгих ЛЗ:

 затримка сигналу;

 затухання (послаблення) його по амплітуді;

 викривлення форми, що викликається відбитками у лінії;

 взаємні завади, наведені у одній ЛЗ, при передачі корисних сигналів по іній або іншим ЛЗ.

Викривлення сигналів розглядають у теорії довгих ліній.

З цієї теорії відомо, що, якщо лінія з хвильовим опором Zо навантажена на опір Zн, то коефіцієнт відбиття, визначений, як відношення зобpаженя (по Лапласу) навантаження "хвилі", що відбилась, до зображення напруги хвилі, що падає, визначається співвідношенням

Ku(P)=Uот(P)/Uвх(P)=(Zн-Zo)/(Zн+Zo) Якщо Zн=Zo, то Ku (P) =0 і таку лінію називають погодженої - у ній не відбувається відбиття від опору навантаження. Якщо Zн><0 і таку лінію називають непогодженою; хвиля напруги, досягнувши кінця лінії, відбивається синфазно (у випадку Ku (P)>0) або у пpотифазі (у випадку Ku (P)<0). Відбита хвиля від кінця лінії, досягнувши її початку, або затухає, якщо Zг=Zo, або знов відбивається, якщо Zг>