Виведення розрахункових формул. Маятник Максвелла, піднятий на деяку висоту h, має потенціальну енерґію mgh
Маятник Максвелла, піднятий на деяку висоту h, має потенціальну енерґію mgh. Якщо маятник з такого положення відпустити, то він, опускаючись вниз, здійснює складний поступально-обертальний (плоский) рух. Під час руху вниз потенціальна енерґія маятника зменшується і перетворюється у кінетичну енерґію поступального руху , кінетичну енерґію обертального руху та в роботу проти сил тертя. Якщо тертям знехтувати, то згідно з законом збереження енерґії
. (1)
Знаючи кінцеву лінійну швидкість u точок ободу валу маятника та кінцеву кутову швидкість можна з формули (1) визначити момент інерції маятника Максвелла.
Лінійну швидкість u точок ободу валу маятника можна визначити, знаючи висоту h , на яку піднятий маятник, і час t опускання його з цієї висоти
; . (2)
Виключивши з рівнянь (2) лінійне прискорення α, з яким опускається маятник, отримаємо:
. (3) Лінійна швидкість u точок ободу валу маятника, його кутова швидкість і радіус R зв’язані між собою співвідношенням
. (4)
На основі (3) і (4) одержимо:
, (5)
де d0 – діаметр валу маятника.
Підставляючи значення u з (3) і із (5) у формулу (1), отримаємо для моменту інерції маятника Максвелла:
. (6)
Врахувавши, що загальна маса маятника m= m0 + mM + mK,
де m0 – маса валу маятника;
mM – маса маховика;
mK – маса допоміжного кільця, одержимо:
. (7) Момент інерції маятника Максвелла, як тіла правильної ґеометричної форми, можна також обчислити теоретично за формулою:
, (8)
де J0 – момент інерції валу маятника,
JM – момент інерції маховика,
JK – момент інерції допоміжного кільця.
Значення моментів інерції окремих складових маятника визначаються за формулами:
; ; . (9)
Отже:
, (10)
де dM – зовнішній діаметр маховика;
dK – зовнішній діаметр допоміжного кільця.
При підготовці до виконання роботи використати:
Дата добавления: 2015-07-22; просмотров: 739;