Енергетична цінність (калорійність) продуктів харчування

Людина постійно витрачає енергію на діяльність внутрішніх органів, тепло­обмін, фізичну працю. Джерелом енергії є їжа. Кількість енергії, яка утворюється при окисленні жирів, білків, вуглеводів, що містяться у продуктах харчування, і витрачається на фізіологічні функції організму, називається енергетичною цінністю харчових продуктів, або калорійністю.

Калорійність — важливий показник харчової цінності продуктів, вимірюєть­ся в кілокалоріях (ккал) або в кілоджоулях (кДж). Одна кілокалорія дорівнює 4,184 кілоджоуля.

Для визначення енергетичної цінності застосовують прилад калориметр. Енер­гетична цінність 1 г білка становить 4 ккал (16,7 кДж), 1 г жиру— 9 ккал (37,7 кДж), 1 г вуглеводів — 3,75 ккал (15,7 кДж). Мінеральні речовини, вода прихованої енергії не мають, а енергетичну цінність вітамінів, ферментів та інших органічних речовин не враховують, оскільки в продуктах їх дуже мало. Отже, енергетична цінність харчових продуктів залежить від вмісту в них білків, жирів і вуглеводів (Додаток 1).

Енергетичну цінність розраховують на 100 г їстівної частини продукту харчуван­ня. Так, у 100 г яловичини І категорії міститься, %: білків — 18,9, жирів — 12,4. Отже, енергетична цінність яловичини становить 9 х 12,4 + 4,0 х 18,9 = 187 ккал, або 782 кДж.

У середньому за добу людина витрачає 2000-4300 ккал, або 8368-18017 кДж (залежно від віку, фізичного навантаження, клімату). Енергетична цінність добо­вого раціону харчування повинна бути на цьому ж рівні, її визначають додаван­ням енергетичної цінності окремих харчових продуктів, які входять у страви.

При визначенні енергетичної цінності необхідно враховувати, що харчові ре­човини не засвоюються повністю. Доведено, що рослинна їжа засвоюється в се­редньому на 80-85 %, оскільки протопектин і клітковина не засвоюються. Тва­ринна їжа засвоюється на 90-95 %, змішана — на 85-90 %.

Запитання і завдання для повторення

1. З яких стадій складається технологічний процес?

2. Дати визначення сировині, напівфабрикату, страві, кулінарному виробові і кулінарній про­дукції.

3. На які групи поділяються підприємства харчування залежно від організації технологічного процесу? Дайте їм характеристику.

4. Як приймають товар за кількістю?

5. У які терміни перевіряють якість продуктів і напівфабрикатів?

6. Як перевіряють свіжість мороженого м'яса, риби?

7. У яких приміщеннях зберігають продукти, що швидко псуються, напівфабрикати, овочі та сухі продукти?

8. Яку температуру і відносну вологість слід підтримувати у складських приміщеннях?

9. Способи складання продуктів.

10. Чому склад овочів має бути без природного освітлення?

11. З'ясуйте призначення тари.

12. Складіть схему класифікації тари.

13. Для чого призначені функціональні місткості?

14. Розкажіть про інвентар та інструменти для відкривання тари.

15. У якій послідовності відкривають бочки?

16. Як зберігають тару?

17. Складіть схему класифікації цехів.

18. Що називається робочим місцем?

19. Які бувають робочі місця? Дайте їм характеристику.

20. Як розміщують інвентар на робочому місці?

21. Від чого залежить хімічний склад і харчова цінність продуктів харчування?

22. Роль води у процесі обміну речовин і її вплив на харчову цінність.

23. Як впливає вміст води у продукті на його якість?

24. Назвіть основні види мінеральних речовин. Яке їх значення для організму людини?

25. Чому білки називають повноцінними і неповноцінними?

26. Яка роль білків у харчуванні?

27. Від чого залежить засвоюваність і харчова цінність жирів?

28. Види вуглеводів, їхнє значення у харчуванні людини.

29. Розкажіть про пектинові речовини та їхнє значення.

30. Які вітаміни ви знаєте? Дайте їм характеристику. Як впливають вони на організм людини?

11. Роль ферментів в організмі людини.

32. Від чого залежать колір, смак і аромат продуктів?