Структури і текстури метаморфічних гірських порід

При визначенні метаморфічних порід , ступеня їх метаморфізації та інших особливостей, структурам і текстурам належить першочергове значення.

Структури. Серед структур метаморфічних порід виділяють такі групи: а) кристалобластичні; б) катакластичні; в) реліктові.

Кристалобластичні структури – характеризуються тим, що окремі зерна мінералів в породі мають свою первинну кристалічну форму.

Катакластичні структури характеризуються тим, що частина породоутворюючих мінералів роздроблена і не зберегла своєї первинної форми.

Реліктові структури. В цій групі структур настільки відбулися зміни, що в кінцевому результаті залишилися лише окремі первинні зерна – релікти. Основна ж маса первинних зерен змінена і має дрібнозернистий вигляд.

В кожній з виділених основних груп структур виділяють ряд окремих типів і різновидностей.

Текстури. Серед текстур, типових для метаморфічних порід, виділяють дві основні групи: а) реліктові і б) власне метаморфічні.

Реліктові текстури характеризуються тим, що вони зберегли свій первинний вигляд тієї текстури, яка була властива первинній неметаморфізованій породі.

Власне метаморфічні текстури – це текстури, виникнення яких пов’язане з формуванням самої метаморфічної породи. Серед них виділяють масивні, плямисті, смугасті, плойчасті, сланцюваті, очкові та інші групи, ускладнені як мікро-, так і макроскладчастістю.

У масивній текстурі розмір зерен мінералів рівний і практично однаковий і відповідно структура рівномірнозерниста (мармур); в плямистій – окремі зерна, групуючись, утворюють плями в породі (мігматити); в смугастій – окремі зерна концентруються в паралельних зернах (гнейси); в сланцюватій – окремі зерна групуються в неоднорідні субпаралельні зони смужки (сланці).