Література.

1. Агапова Т.А., Серёгина С.Ф. Макроэкономика.–М.: Дело и Сервис,2000–416 с.

2. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін. – К.: Заповіт, 1996. – 238 с.

3. Базилевич В., Базилевич К. , Баластрик Л. Макроекономіка – К.: Знання, 2004 .– 828 с.

4. Бункина М.К. Макроэкономика. –М.: Дело и Сервис, 2000– 512 с.

5. Гальперин В.М. та інші. Макроэкономика. – Санкт-Петербург, Экономическая школа, 1994. – 398 с.

6. Геблер И. Макроэкономика.– К.: УМК ВО, 1993.– 400с.

7. Долан Э. Макроэкономика. Санкт-Петербург, Экономическая школа, 1994. – 405 с.

8. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка. – К.: Основи, 1996. – 809 с.

9. Ивашковський С.Н. Макроэкономика.– М.: Дело, 2000.– 472 с.

10. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. – М. Гелнос, 1999.– 352 с.

11. Кулішов В.В. Макроекономіка (основи теорії і практики). – Львів, Магнолія плюс, 2004 – 252 с.

12. Макаренко И.П. Макроэкономика. Модели и цифры (на примере Украины).К.: 2002.–142 с.

13. Макконнелл К., Брю С. Макроекономіка .– Львів, Просвіта, 1997.– 672 с.

14. Манків Г. Макроекономіка.– К.: Основи, 2000.– 588 с.

15. Мікроекономіка і макроекономіка/ за ред. С.К.Будаговської.– К.: Основи, 1998.–518 с.

16. Мишкін С.Ф. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків.– К.: Основи, 1998.– 964 с.

17. Моторин Р.М., Моторина Г.М. Система національних рахунків. –К.: КНЕУ, 2001.– 336с.

18. Найдёнов В.С., Стенковский А.Ю. Инфляция и монетаризм. Уроки антикризисной политики.–К.: ОАО БЦКФ, 2003.– 349 с.

19. Нуреев Р.М. Деньги, банки и денежно-кредитная политика.– М.: Финстатинформ, 1995.– 128 с.

20. Осика С., П’ятницький В. Світова організація торгівлі .–К.: К.І.С., 2001 – 488с.

21. Основы экономической теории/ за ред. С.В.Мочерного. – К.: Знання, 2000.– 607 с.

22. Панчишин С. Макроекономіка.– К.: Либідь, 2001.– 614 с.

23. Радіонова І.Ф. Макроекономіка (теорія і практика). – К.: Таксон, 2004. – 346 с.

24. Роль держави у довгостроковому економічному зростанні./за ред. Б.Є.Кваснюка.– Київ–Харків, Форт, 2003.– 423 с.

25. Савченко А.Г. Макроекономічна політика.– К.: КНЕУ, 2001. – 166 с.

26. Сакс Д., Ларрен Б. Макроэкономика . Глобальный подход.– М.: Дело, 1996.– 847 с.

27. Семюелсон П., Нордгауз В. Макроекономіка.–К.: Основи, 1995.– 574 с.

28. Селищев А.С.Макроэкономика.– Санкт-Петербург. Питер, 2001.–448 с.

29. Система регуляторів перехідної економіки/за ред.В.І.Кононенка.–К.: 1999.– 332 с.

30. Словарь современной экономической теории.– М.: Инфра– М., 1997. – 607 с.

31. Словник сучасної економіки Макміллана .– К.: Артек, 2000. – 605 с.

32. Стельмах В.С. та інші. Грошово-кредитна політика в Україні.– К.: Знання, 2003.– 421с.

33. Стігліц Дж. Економіка державного сектора.– К.: Основи, 1998. – 854 с.

34. Тарасевич Л.С. Макроэкономика.– М.: Юрайт– Издат, 2003.–650с.

35. Тітьонко О.М. Система макроекономічного рахівництва. – К.: КНЕУ, 2002.- 188 с.

36. Хикс Дж. Стоимость и капитал. – М.: Прогресс, Универс. 1993 – 488с.

37. Хорошківський В. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями.– К.: Інтелект, 2002.– 424 с.

38. Шевчук В. Платіжний баланс і макроекономічна рівновага в трансформаційних економіках: досвід України.– Львів, Каменяр, 2001. – 495 с.

39. Эклунд К. Эфективная экономика.– М.: Экономика, 1991.– 349 с.

40. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку/за ред. Гейця .– К.: Фенікс, 2003 – 960 с.

41. Экономико-математический энциклопедический словарь.–М.: Большая Российская энциклопедия, 2003.– 687 с.

42. Экономика/ за ред. А.С.Булатова.– М.: БЕК, 1994. – 604 с.

43. Ющенко В., Лисицький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні.– К.: Скарби, 2000.– 335 с.

Термінологічний словник

Абсолютна гнучкість цін і зарплати (absolute price-wage flexibility) — ціни і зарплати, які швидко змінюються для врівноваження економіки на умовах повної зайнятості.

Абсолютна перевага (absolute advantage) — здатність окремої країни виробляти певний вид продукції з меншими середніми витратами порівняно з іншою країною.

Абсолютні потреби (absoluted wants) — потреби людей в товарах і послугах, які не пов’язуються з їх платоспроможними можливостями.

Автаркія (autarky) — ситуація, коли країна за допомогою певних обмежень сама ізолює себе від економічних відносин з рештою світу.

Автоматичні стабілізатори (automatic stabilizers) — податки і трансферти, які зменшують амплітуду економічних коливань в автоматичному режимі, тобто без здійснення державою спеціальних заходів.

Автономні видатки (autonomous expenditure) — видатки величина яких не залежить від базової екзогенної змінної відповідної моделі, наприклад, функція споживання, функція інвестицій тощо.

Адаптивні очікування (adaptive expectations) — очікування щодо поведінки економічних змінних, які здійснюються на базі інформації про їх зміну у найближчому минулому.

Адвалерне мито (ad valorem duty) — мито, що встановлюється у вигляді процента від митної вартості.

Актив (asset) — частина власності, яка має вартість.

Акція (stock) — частка у власності корпоративного підприємства.

Альтернативна вартість (opportunity cost) — величина процентного доходу, який не можливо отримати від даного актива, оскільки кошти вкладені в альтернативний актив.

Амортизація (depreciation) — грошова форма відшкодування зношеної частки основного капіталу.

Антидемпінгове мито (antidumping’s tariff) — мито, що запроваджується з метою захисту від демпінгу, тобто такої ситуації, коли країна-експортер продає свій товар країні-імпортеру за цінами, нижчими за ціни свого внутрішнього ринку.

Аутсайдери (outsiders) — працівники, які є тимчасово безробітними і тому не можуть впливати на переговори про оплату праці.

Багатосторонній валютний курс (multilateral exchange rate) — індекс національної валюти, обчислений як середньозважена величина на базі індексів двосторонніх курсів валют, основних торговельних партнерів даної країни.

Багатство, майно (wealth) — сукупність активів або одиниць власності, яка має вартість.

Базовий період (base period) — період, який приймається за основу при обчисленні індексів цін за інші періоди.

Баланс товарів і послуг (balance on goods ant services) — частина рахунку поточних операцій платіжного балансу, яка відображає співвідношення між експертом та імпортом товарів і послуг.

Банківські депозити (bank deposits) — сума грошей, запозичених банківськими установами на певних умовах їх повернення і нарахування процентів.

Банківські резерви (bank reserve) — та частина грошей банківської системи, яка не використовується для здійснення активних операцій і охоплює обов’язкові та надлишкові резерви.

Безробітні (unemployed) — ті особи, які відносяться до складу робочої сили, але тимчасово непрацевлаштовані.

Безробіття (unemployment)— така ситуація на ринку праці, коли певна частка робочої сили є тимчасово незайнятою.

Бретон-Вудська система (Bretton Woods system) — міжнародна валютна система, що використовувалася з 1945-го по 1971 рік і згідно з якою курси національних валют були фіксованими по відношенню до американського долара, а долар США вільно конвертувався у золото.

Бюджет за повної зайнятості (full-employment bugget) — умовний бюджет, в якому надходження і видатки визначаються на базі припущення, що економіка функціонує за параметрами повної зайнятості.

Бюджетний дефіцит (budget deficit) — такий стан державного бюджету, коли доходи уряду не покривають його видатки.

Бюджетний профіцит (bugget surplus) — такий стан державного бюджету, коли доходи уряду перевищують його видатки.

Валова додана вартість (gross value added) — різниця між вартістю виробленої продукції і вартістю проміжної продукції, яка була закуплена у постачальників.

Валовий внутрішній продукт (gross domestic product) — ринкова вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами країни за відповідний період.

Валовий національний дохід (gross national income) — дохід країни, який складається з доходу, отриманого в результаті розподілу ВВП, та чистих первинних доходів, отриманих, резидентами країни від зовнішньоекономічної діяльності.

Валовий національний наявний дохід (gross national disposable income) — дохід країни, що охоплює валовий національний дохід і чисті поточні трансферти, отримані резидентами країни від зовнішньоекономічних відносин.

Валовий прибуток (gross profit) — прибуток, що характеризує перевищення доходів від економічної діяльності над всіма витратами, пов’язаними з виробництвом продукції.

Валові інвестиції (gross investment) — сукупний обсяг інвестицій в економіку, який спрямовується на заміщення капіталу, що вибуває, та приріст основного капіталу.

Валюта (currency) — національні та міжнародні грошові одиниці, що використовуються в процесі міжнародних розрахунків.

Випуск (output) — сукупна ринкова вартість товарів і послуг, вироблених резидентами країни за відповідний період.

Виробнича функція (production function) — функція, що показує залежність обсягів виробництва продукції від факторів виробництва.

Відкрита економіка (open economy) — економіка країни, яка має економічні відносини з рештою світу.

Відплив капіталу (capital outflow) — сума видатків резидентів країни на купівлю фізичного та фінансового капіталу у резидентів інших країн.

Вільна торгівля (free trade) — торгівля між країнами, що здійснюється без державного втручання, а згідно з міжнародним поділом праці та законами ринку.

Внутрішній державний борг (internally held public debt) — заборгованість уряду домогосподарствам і підприємствам даної країни, які володіють державними борговими зобов’язаннями.

Внутрішній лаг (inside lag)— проміжок часу від моменту виникнення збурення в економіці до моменту прийняття відповідних стабілізаційних рішень держави.

Галопуюча інфляція (galloping inflation) — інфляція, темпи якої вимірюються десятками або сотнями процентів за рік.

Гіперінфляція (hyperinflation) — інфляція, що характеризується темпами, які перевищують 50 % на місяць.

Гіпотеза життєвого циклу (life-cucle hypothesis) — гіпотеза, як припускає, що люди за допомогою заощаджень і позика переміщують свої доходи між окремими періодами життя з метою забезпечення рівномірного рівня споживання.

Гіпотеза постійного доходу (permanent-income hypothesis) — гіпотеза, яка припускає, що споживання залежить від постійного доходу, який люди очікують отримувати в середньому за весь період свого життя від трудової діяльності і накопичених активів.

Готівка (currency) — сума випущених в обіг паперових і металевих грошей.

Гранична виручка від використання капіталу (marginal revenue of capital) — зміна виручки від реалізації продукції, викликана використанням додаткової грошової одиниці капіталу.

Гранична виручка від використання робочої сили (marginal revenue of labor)— зміна виручки від реалізації продукції, викликана зміною оплати праці на одиницю.

Гранична ефективність капіталу (marginal efficiency of capital) — ставка дисконту, яка урівноважує дисконтовану вартість очікуваних прибутків від капітального майна з відновною вартістю цього майна.

Гранична ставка податку (marginal rate of tax) — величина, яка показує, на скільки одиниць змінюються податки при зміні доходу на одну одиницю.

Гранична схильність до заощаджень (marginal propensite to save) — величина, яка показує, наскільки одиниць змінюють заощадження при зміні доходу на одну одиницю.

Гранична схильність до споживання (marginal propensity to consume) — величина, яка показує, наскільки одиниць змінюються видатки на споживання при зміні доходу на одну одиницю.

Граничний продукт капіталу (marginal product of capital) — зміна обсягу продукту, що припадає на додаткову одиницю капіталу, за незмінної кількості інших факторів виробництва.

Граничний продукт праці (marginal product of labor) — зміна обсягу продукту, що припадає на додаткову одиницю робочої сили, за незмінної кількості інших факторів виробництва.

Граничні витрата на капітал (marginal cost of capital) — зміна витрат на виробництво продукції, яка викликається застосуванням додаткової грошової одиниці капіталу.

Граничні витрати на робочу силу (marginal cost of lalor) — зміна витрат на оплату праці, яка викликається зміною робочої сили на одиницю.

Граничні інвестиції (marginal investments) — величина інвестицій, яка необхідна для підтримання стійкої капіталоозброєності.

Грошова база (monetary base) — первинна емісія грошей, що складається з готівки поза банками та банківських резервів, і слугує основою для мультиплікативного збільшення грошової маси.

Грошова маса або пропозиція грошей (money supply) — сукупність грошових активів, які використовуються в національній економіці в кожний даний період часу.

Грошовий мультиплікатор (monetary multiplier) — величина, яка показує на скільки одиниць змінюється пропозиція грошей при зміні грошової бази на одну одиницю.

Грошові агрегати (monetary aggregates) — окремі сукупності грошових активів, які різняться між собою рівнем ліквідності.

Девальвація (devaluation) — офіційне зниження встановленої вартості валюти.

Дезінфляція (desinflation) — зниження темпів зростання цін.

Депресія (depression) — дуже глибокий і затяжний спад в економіці.

Державне споживання (public consumption) — частина державних закупівель, що спрямовується на утримання державних інституцій, покликаних задовольняти суспільні потреби в споживчих товарах і послугах.

Державний борг (public debt) — загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань уряду, включаючи і ті боргові зобов’язання, що виникають в результаті виданих гарантій за кредитами, та інших зобов’язань, які приймає на себе уряд.

Державний гарантований борг (public warranted debt) — боргові зобов’язання уряду, що виникають в результаті виданих ним гарантій за кредити.

Державний прямий борг (public direct debt) — та частина державного боргу, яка стосується безпосередньо уряду і не включає боргові зобов’язання, що виникають в результаті виданих урядом гарантій за кредитами.

Державні закупівлі (government purchases) — кінцеві товари і послуги, які закуповує уряд з метою задоволення загальнодержавних потреб.

Державні заощадження (public saving) — різниця між наявним доходом уряду (чистими податками) і державними закупівлями.

Державні інвестиції (public investments) — частина державних закупівель, що спрямовується на закупівлю інвестиційних товарів та послуг.

Дефлятор ВВП (GDP deflator) — індекс цін, який показує темп зростання цін за певний період на всі товари і послуги, що охоплює ВВП; відношення номінального та реального ВВП.

Дефляція (deflation) — зниження загального рівня цін.

Дивіденди (dividends) — платежі, що виплачуються акціонерам із прибутку корпоративного підприємства згідно з його часткою в акціонерному капіталі.

Динамічні операції на відкритому ринку (dynamic open market onerations) — операції на відкритому ринку, що здійснюються з метою цілеспрямованої зміни рівня банківських резервів і грошової маси.

Дисконтування (discounting) — процес приведення майбутніх видатків і доходів до їх теперішньої вартості за допомогою ставки дисконту.

Дискреційна фіскальна політика (discretionary fiscal policy) — політика, в межах якої зміни державних видатків і податків здійснюється на підставі спеціальних рішень уряду і парламенту.

Довгостроковий період (long term) — в макроекономіці проміжок часу, упродовж якого ринкові регулятори (ціни і зарплата) спроможні відреагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і завдяки цьому відновити в економіці повну зайнятість.

Домогосподарство (household) — інституційна одиниця, що складається з однієї або більше осіб, основними функціями яких є пропозиція робочої сили та використання своїх доходів для купівлі споживчих товарів і послуг.

Екзогенна змінна (exogenous variable) — змінна, значення якої не залежить від розв’язання даної моделі, а визначається наперед.

Економічне зростання (economic growth) — збільшення реального обсягу кінцевої продукції (ВВП) або реального ВВП на душу населення за певний період за рахунок збільшення виробничих потужностей економіки.

Економічний цикл (business cycle) — період, протягом якого економіка проходить від одного спаду або піднесення до іншого спаду або піднесення на умовах збереження загальної тенденції до зростання.

Економічні ресурси (economic resources) — земля, праця, капітал та підприємницькі здібності, що використовуються у виробництві товарів і послуг.

Експорт (exports) — товари і послуги, вироблені в країні і продані за її межі.

Експортна субсидія (export subsidy) — фінансова допомога держави, яка надається підприємством, що виготовляють продукцію на експорт, з метою зменшення її собівартості і ціни.

Ендогенна змінна (endogenous variable) — змінна, значення якої отримується в процесі розв’язання даної моделі.

Ефект багатства (wealth effect) — зміни в обсязі сукупного попиту, які вникають внаслідок зміни реальної вартості фінансових активів, викликаної зміною цін.

Ефект витіснення (crowding-out effect) — скорочення інвестицій в економіці, що виникає внаслідок зростання процентних ставок, викликаного фіскальною експансією, яка здійснюється за рахунок внутрішнього запозичення.

Ефект доходу (income effect) — зміна в обсязі ринкового попиту на даний продукт, викликана зміною ціни на цей продукт і купівельної спроможності покупців.

Ефект заміщення (substitution effect) — зміна в обсязі ринкового попиту на даний продукт, викликана зміною ціни на аналогічний продукт, що робить його відносно дорожчим або відносно дешевшим.

Ефект мультиплікатора (multiplier effect) — 1) величина, на яку приріст доходу перевищує приріст запланованих видатків; 2) величина, на яку приріст грошової пропозиції перевищує приріст грошової бази.

Ефект процентної ставки (interest rate effect) — зміни в обсязі сукупного попиту, які виникають внаслідок зміни процентних ставок, викликаної зміною цін і кількості грошей в економіці.

Ефект Фішера (Fisher effect) — зростання номінальної процентної ставки порівняно з реальною на величину, яка дорівнює очікуваному темпу інфляції.

Ефект чистого експорту (net export effect) — зміна в обсязі сукупного попиту, які виникають внаслідок того, що ціна на вітчизняні товари і послуги змінюються відносно цін на аналогічні іноземні товари і послуги.

Ефективність праці (efficiency of labor)— змінна в моделі економічного зростання Солоу, за допомогою якої враховується вплив технічного прогресу на капіталоозброєність.

Загальна рівновага (general equilibrium)— одночасна рівновага на усіх ринках національної економіки.

Закон єдиної ціни (law of one price) — принцип, згідно з яким ціна одинакового товару, що виробляється різними країнами, є одинаковою на ринках всіх країн, якщо її обчислити у спільній валюті.

Закон Оукена (Okun’s law) — виведена Артуром Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний процент циклічного безробіття викликає певний процент відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП або розрив ВВП.

Закрита економіка (closed economy) — економіка країни, яка не бере участі у міжнародній торгівлі.

Залишок Солоу (Solow residual) — внесок сукупної продуктивності факторів виробництва у приріст продукту, який визначається за залишковим принципом, тобто відніманням від загального проценту прирісту продукту тієї частки, що припадає на працю і капітал.

Заощадження (saving) — та частина наявного доходу, що залишається після здійснення видатків на споживання.

Заплановані інвестиції (planned investment) — кошти, які підприємства планують спрямувати на інвестування в національну економіку.

Заплановані сукупні видатки (planned aggregate expenditures) — сукупні видатки на купівлю вітчизняних товарів і послуг, які планують здійснити всі резиденти і нерезиденти.

Захисне мито (protictive tariff) — мито, яке застосовується з метою захисту вітчизняних товаровиробників від іноземної конкуренції.

Захисні операції на відкритому ринку (defensive open market operations) — операції на відкритому ринку, що покликані нейтралізувати інші чинники, які здатні викликати небажані зміни на грошовому ринку.

Збалансований бюджет (balanced budget) — бюджет, в якому надходження дорівнюють видаткам.

Збурення, шок (shock) — різка зміна сукупного попиту і/або сукупної пропозиції під впливом екзогенних подій.

Змішана економіка (mixed closed economy) — економічна система, в якій поряд з ринком певну координаційну роль щодо розміщення ресурсів і виробництва продуктів виконує держава.

Зовнішній борг (external debt) — заборгованість держави іноземним громадянам, підприємствам та інституціям.

Зовнішній лаг (outside lag) — проміжок часу від моменту ухвалення певного стабілізаційного заходу до моменту появи його результатів.

Золоте правило (golden rule) — такий рівень заощаджень в моделі Солоу, що забезпечує стійкий стан в економіці на умовах максимізації споживання на одного працівника.

Імпорт (imports) — сукупність товарів і послуг, які країна купує в інших країн.

Ін’єкції (injection) — додаткові видатки, що збільшують потік «доходи-видатки».

Інвестиції (investment) — потік видатків, що здійснюються з метою нагромадження основного капіталу, будівництва житла та приріст запасів.

Інвестиції в запаси (inventory investment) — потік видатків, пов’язаних із виробництвом продукції, яка нереалізується, а зберігається на складах підприємств.

Інвестиції в основний капітал (business fixed investment) — потік видатків, спрямованих на купівлю устаткування, машин, виробничі будівлі та інші засоби виробництва.

Інвестиції у житлове будівництво (residential investment) — потік видатків, спрямованих на будівництво житла та реконструкцію наявного житла.

Інвестиційний податковий кредит (investment tax credit) — величина, на яку зменшується податок на прибуток підприємств, що вкладають кошти в інвестиції.

Індекс споживчих цін (consumer price index) — індекс, який відбиває темп зростання ціни фіксованого ринкового кошика споживчих товарів і послуг (індекс Цін Ласпейреса).

Індекс цін (price index) — співвідношення між ціною певного кошика товарів і послуг (ринкового кошика) в даному періоді і ціною ідентичного або подібного ринкового кошика в попередньому періоді.

Індекс цін Пааше (Paascha price index) — індекс, який відбиває темп зростання ціни змінного ринкового кошика.

Інсайдери (insiders) — зайняті працівники, що можуть впливати на хід переговорів про заробітну плату.

Інфляційний податок (inflation tax) — дохід, що отримує держава від грошової емісії, яка викликає інфляцію.

Інфляційний розрив (inflationary gap) — величина, на яку заплановані автономні видатки перевищують потенційно необхідні автономні видатки.

Інфляційні очікування (inflationary expectations) — очікування економічних суб’єктів щодо рівня інфляції у майбутньому періоді.

Інфляція (inflation) — зростання загального рівня цін.

Інфляція витрат (cost-push inflation) — та зростання цін, яке виникає внаслідок збільшення витрат на одиницю продукції, що супроводжується зменшенням сукупної пропозиції.

Інфляція попиту (demant-pull inflation) — таке зростання цін, яке спричиняється надмірним сукупним попитом.

Капітал (capital) — економічні ресурси, що використовуються для виробництва товарів та послуг.

Квота (quota) — кількість певного товару, яку рішенням державних інституцій дозволяється ввозити в дану країну (імпортна квота) або вивозити за межі даної країни (експертна квота).

Кейнсіанська модель сукупної пропозиції (Keynesian model aggregate supply)— модель короткострокової сукупної пропозиції, згідно з якою між сукупною пропозицією і ціною існує пряма залежність, оскільки в короткостроковому періоді зарплата є негнучкою.

Кейнсіанська функція споживання (Keynesion consumption function) — функція, що описує залежність споживання домогосподарств від поточного наявного доходу.

Кейнсіанський хрест (Keynesian cross) — модель, що ґрунтується на кейнсіанській теорії і показує залежність обсягу виробництва (ВВП) від сукупних видатків.

Кількісна теорія грошей (quantity theory of money) — теорія, за якою номінальний дохід визначається виключно змінами в кількості грошей в обігу.

Кількість ефективних одиниць праці (efficiency units of labor) — показник кількості робочої сили, який обчислюється на базі фактичної кількості працівників, помножених на ефективність праці.

Кінцеві цілі монетарної політики (final targets of monetary policy) — такі макроекономічні змінні, які характеризують рівень економічного розвитку країни і на досягнення яких монетарна політика має спрямовувати свої заходи.

Класична модель сукупної пропозиції (classical model aggregate supply) — модель довгострокової сукупної пропозиції, згідно з якою сукупна пропозиція не залежить від ціни, оскільки в довгостроковому періоді зарплата і ціни є абсолютно гнучкими.

Коефіцієнт участі в робочій силі (labor-force participation rate) — процент робочої сили у складі дорослого населення.

Командно-адміністративна економіка (command-administrative economy) — економічна система в якій головним координатором економічної діяльності є не ринок, а державний план.

Короткостроковий період (short term) — в макроекономіці проміжок часу, протягом якого ринкові регулятори не володіють здатністю адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і відновити в економіці повну зайнятість.

Крива IS (IS curve) — крива, що відображає обернену залежність між процентною ставкою і доходом, яка виникає на товарному ринку і має від’ємний нахил.

Крива LM (LM curve) — крива, що відображає пряму залежність між процентною ставкою і доходом, що виникає на ринку грошей, і має додатний нахил.

Крива довгострокової сукупної пропозиції (aggregate supply long curve) — крива, що відображає незалежність сукупної пропозиції від ціни і приймає вигляд вертикальної лінії, яка бере свій початок в точці потенційного ВВП.

Крива короткострокової сукупної пропозиції (aggregate supply short curve)— 1) в основному варіанті крива, що відображає пряму залежність сукупної пропозиції від ціни і має додатній нахил; 2) в крайньому випадку крива, що відображає незалежність сукупної пропозиції від ціни і має вигляд горизонтальної лінії.

Крива Лафера (Laffer curve) — крива, що відображає обернену залежність між сумою податків та рівнем оподаткування і спирається на припущення, що існує оптимальна ставка податку, за якої максимізується сума податкових надходжень у бюджет.

Крива Лоренца (Lorenz curve) — крива, що відображає фактичний розподіл доходу в економіці. Її порівняння з бісектрисою, яка відображає абсолютну рівність в розподілу доходу, показує ступінь нерівності розподілу доходу.

Крива сукупного попиту (aggregate demand curve) — крива, що відображає обернену залежність між сукупним попитом і ціною і має від’ємний нахил.

Крива Філіпса (Phillips curve) — 1) у короткостроковому періоді крива, що демонструє обернену залежність між інфляцією і безробіттям і має від’ємний нахил; 2) у довгостроковому періоді — крива, що показує відсутність залежності між інфляцією і безробіттям і має вигляд вертикальної лінії, яка бере свій початок в точці потенційного ВВП.

Критика Лукоса (Lucas critique) — твердження Лукаса про те, що стабілізаційна політика не враховує її вплив на очікування суб’єктів приватної економіки.

Ліквідність (liquidity) — відносна легкість і швидкість, з дякою актив може конвертуватися в готівку.

Ліцензія (licensure) — дозвіл, який видається державними інституціями на здійснення певних видів економічної діяльності, включаючи зовнішньоторговельні операції.

Майбутня вартість (future value) — вартість доходів і видатків у майбутньому періоді, яка визначається за допомогою нарахування складного проценту на їх теперішню вартість протягом всіх років майбутнього періоду, в межах якого будуть здійснюватися видатки і доходи.

Майже гроші (near money) — активи в такій формі, в якій вони легко і швидко можуть бути конвертовані в платіжні засоби.

Мала відкрита економіка (small open economy) — національна економіка, незначні розміри якої не дають їй можливість впливати на умови функціонування світового ринку, і зокрема на світову процентну ставку.

Метод «видатки—випуск» (expenditures-output approach) — метод визначення рівноважного ВВП на основі знаходження такого ВВП, який дорівнює запланованим сукупним видаткам.

Метод «вилучення—ін’єкції» (leakages-injections approach) — метод визначення рівноважного ВВП на основі знаходження такого ВВП, за якого вилучення дорівнюють ін’єкціям.

Мито (tariff) — податок на імпортовані або експортовані товари.

Міжчасовий вибір споживача (intertemporal choise consumer) — рішення домогосподарств щодо визначення величини споживання на основі переміщення доходу між різними періодами життя за допомогою заощаджень та позик.

Модель (model) — спрощене відображення дійсності за допомогою графіків та рівнянь, що описують залежності між змінними.

Модель IS-LM (IS-LM model)— модель сукупного попиту закритої економіки, яка відображає вплив певних чинників на дохід за даного рівня цін на умовах взаємодії товарного і грошового ринків.

Модель акселератора (accelerator model) — модель, згідно з якою величина інвестицій знаходиться в прямій залежності від зміни доходу.

Модель гнучкого акселератора (flexible accelerator model) — модель, згідно з якою в кожному поточному періоді підприємства зменшують розрив між наявним і бажаним обсягами капіталу на певну частку.

Модель зростання Солоу (Solow growth model) — модель, що показує вплив нагромадження капіталу, приросту населення і технічного прогресу на зростання обсягу продукту на душу населення.

Модель Манделла-Флемінга (Mundell-Fleming model) — модель IS-LM для малої відкритої економіки.

Модель мультиплікатора-акселератора (multiplier-accelerator model) — модель, яка пояснює економічні коливання певним співвідношенням між мультиплікатором видатків і акселератором.

Монетаристська теорія (monetary theory) — теорія, згідно з якою основною причиною економічних коливань є зміни пропозиції грошей, тому для підтримання стабільності в економіці слід дотримуватися стабільних темпів зростання грошової маси.

Монетарна політика (monetary policy) — сукупність заходів центрального банку стосовно управління пропозицією грошей, спрямованих на досягнення кінцевих цілей стабілізаційної політики держави.

Мультиплікатор видатків (expenditure multiplier) — величина, яка показує на скільки одиниць прямо змінюється дохід при зміні автономних видатків на одну одиницю.

Мультиплікатор збалансованого бюджету (balanced budget multiplier) — дорівнює одиниці і відображає відношення між зміною на однакову величину державного бюджету і валового внутрішнього продукту.

Мультиплікатор податків (tax multiplier) — величина, яка показує на скільки одиниць обернено змінюється дохід при зміні податків на одну одиницю.

Надлишкові резерви (excess reserves) — сума, на яку резерви банків перевищують обов’язкові резерви (резервні вимоги).

Національні заощадження (national saving) — 1) сума приватних та державних заощаджень; 2) та частина доходу, яка не використовується на приватне та державне споживання.

Негнучкі ціни (sticky prices) — ціни, що нездатні адекватно швидко реагують на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції.

Негнучкість заробітної плати (wage rigidity) — нездатність зарплати адекватно швидко реагувати на порушення рівноваги на ринку праці.

Нейтральність грошей (neutrality of money) — нездатність грошей викликати в довгостроковому періоді реальні зміни в економіці.

Неокласична модель інвестицій (neoclassical model of investment) — модель, згідно з якою обсяг інвестицій залежить від розриву між бажаним і наявним капіталом та швидкості, з якою підприємства усувають цей розрив в кожному періоді.

Нерозподілений прибуток (undistributed profits) — та частина прибутку підприємств, яка залишається після сплати податків на прибуток та виплати дивідендів акціонерам.

Номінальна процентна ставка (nominal interest rate) — фактична процентна ставка, яка не враховує інфляцію.

Номінальний валютний курс (nominal exchange rate) — курс валюти, який визначається через певну кількість іншої валюти.

Номінальний ВВП (nominal GDP) — ВВП, що визначається у фактичних (поточних) цінах, що діяли на момент його обчислення.

Норма обов’язкових резервів (legaled reserves ratio) — частка депозитів, яку комерційні банки зобов’язані зберігати в центральному банку або як готівку у своїй касі.

Облігація (bond) — борговий інструмент (цінний папір), який зобов’язує позичальника оплачувати власнику цього інструменту фіксовану суму грошей через регулярні проміжки часу до дати її погашення.

Облікова (дисконтна) ставка (discount rate) — процентна ставка, за якою центральний банк країни надає позики комерційним банкам.

Операції на відкритому ринку (open-market operations) — купівля-продаж центральним банком державних цінних паперів.

Особистий дохід (personal income) — дохід домогосподарств, який складається з заробленого доходу та отриманих соціальних трансфертів.

Особистий наявний дохід (personal disposable income) — 1) та частина доходу домогосподарств, яка залишається після сплати особистих податків; 2) у спрощеній економіці, в якій немає податків, різниця між доходом і валовим прибутком підприємств.

Очікувана інфляція (expected inflation) — така інфляція, яку економічні суб’єкти передбачали у майбутньому на основі доступної їм інформації.

Очікуваний прибуток (expected profit) — прибуток, який очікують отримати інвестори протягом всього строку служби інвестованого капітального майна.

Паритет купівельної спроможності (purchasing power parity) — теорія, згідно з якою номінальний валютний курс відображає різницю у рівні цін між країнами завдяки чому ціни на одинаковий товар, обчислені у спільній валюті, є одинаковими у всіх країнах.

Передатний механізм монетарної політики (transmission mechanism of monetary policy)— сукупність причинно-наслідкових зв’язків, зміни пропозиції грошей впливають на кінцеві цілі монетарної політики.

Плаваючий валютний курс (floating exchange rate) — валютний курс, динаміка якого залежить переважно від попиту і пропозиції на валютному ринку.

Платіжний баланс (balance of payments) — макроекономічна модель, що охоплює сукупність економічних операцій даної країни з іншими країнами і розробляється з метою здійснення контролю за ефективністю зовнішньоекономічної діяльності країни та обґрунтування економічної політики держави.

Повна зайнятість (full employment) — рівень зайнятості, який забезпечується в умовах рівноваги на ринку праці, коли фактичне безробіття дорівнює природному безробіттю.

Показник q-Тобіна (Tobin’s q) — показник, який відображає відношення між ринковою вартістю капіталу і його відновною вартістю.

Попит на гроші для угод або трансакційний попит на гроші (transactions demant for money) — кількість грошей, яку люди хочуть використовувати для здійснення платежів за товари та послуги.

Попит на гроші як активи (asset demant for money) — кількість грошей, яку люди хочуть використовувати для здійснення заощаджень.

Порівняльна перевага (comparative advantage) — здатність країни виробляти певний продукт із нижчою міновою вартістю порівняно з іншою країною.

Постійна віддача від масштабу (constant returns to scale) — властивість виробничої функції, згідно з якою пропорційне збільшення усіх факторів виробництва на певний процент збільшує обсяг виробництва на той самий процент.

Постійний дохід (permanent income) — сталий компонент поточного доходу, який людина спроможна підтримувати протягом всього життя за рахунок трудового доходу і накопичених активів.

Потенційний ВВП (potential GDP) — реальний ВВП, який економіка здатна виробляти за умов повної зайнятості.

Прибуток (profit) — дохід підприємств, який дорівнює різниці між виручкою від реалізації їх продукції та витратами на її виробництво.

Приватний сектор (private sector) — сукупність домогосподарств і приватних підприємств в країні.

Приватні заощадження (private saving) — різниця між наявним доходом приватної економіки і споживанням домогосподарств.

Приписана вартість (imputed value) — вартісна оцінка товарів і послуг, які не є об’єктом куплі-продажу на ринку і тому не мають ринкові ціни.

Приплив капіталу (capital inflow) — сума видатків нерезидентів на купівлю фізичних і фінансових активів у резидентів даної країни.

Природний рівень безробіття (natural rate of unemployment) — такий рівень безробіття, що відповідає повній зайнятості, за якої забезпечується рівновага на ринку праці.

Прогресивний податок (progressive tax) — податок, середня ставка якого збільшується в міру зростання оподаткованого доходу і знижується зі зменшенням цього доходу.

Проміжні цілі (intermediate targets) — такі макроекономічні змінні, які опосередковують вплив монетарної політики на кінцеві цілі.

Пропорційний податок (proportional tax) — податок, середня ставка якого не змінюється зі зміною рівня оподаткованого доходу.

Процентна ставка (interest rate) — вартість запозичених грошей, яка виражається у процентах до їх суми за рік.

Рахунок капітальних операцій (capital account operations) — розділ платіжного балансу країни, в якому відображається приплив і відплив капіталу.

Рахунок поточних операцій (current account operations) — розділ платіжного балансу країни, в якому відображаються експорт та імпорт товарів і послуг, чисті доходи від інвестицій та чисті поточні трансферти.

Реальна процентна ставка (real interest rate) — вартість запозичених грошей, скоригована на темп інфляції.

Реальний валютний курс (real exchange rate) — 1) коефіцієнт, який показує відношення іноземних цін до внутрішніх цін, обчислених у спільній валюті; 2) пропорція, в якій іноземні товари обмінюються на вітчизняні товари.

Реальний ВВП (real GDP) — ВВП, обчислений у порівнянних (постійних) цінах, тобто номінальний ВВП, скоригований на індекс цін.

Реальні грошові запаси або залишки (real money balances) — 1) кількість грошей, виражена через кількість товарів і послуг, які за них можна купити; 2) відношення кількості грошей до рівня цін.

Ревальвація (revaluation) — підвищення центральним банком національної валюти за системи фіксованих курсів.

Резервні активи (reserve assets) — високоліквідні фінансові активи, що знаходяться під контролем центрального банку країни і можуть використовуватися для регулювання платіжного балансу та здійснення інтервенцій на валютному ринку.

Рецесійний розрив (recessionary gap) — величина, на яку заплановані автономні видатки переменшують потенційно необхідні автономні видатки.

Рецесія, спад (recession) — період, в межах якого відбувається скорочення обсягів виробництва в країні.

Ринкова економіка (market economy) — економічна система, в якій рішення щодо розміщення ресурсів і виробництва продуктів приймаються на основі вільних цін, що формуються на ринку під впливом попиту і пропозиції.

Ринкова система (market system) — усі ринки продуктів і ринки ресурсів та зв’язки між ними.

Ринок грошей (money market) — такий сегмент фінансового ринку, на якому здійснюється купівля-продаж короткострокових боргових інструментів, строк погашення яких складає не більше, ніж один рік.

Ринок капіталів (capital market) — такий сегмент фінансового ринку, на якому купують і продають довгострокові боргові та майнові інструменти.

Рівень безробіття (unemployment rate) — процент учасників робочої сили, які не мають роботи.

Рівноважна ціна (equilibrium price) — ціна на конкурентному ринку, за якої забезпечується рівновага між попитом і пропозицією.

Рівноважний ВВП (equilibrium GDP) — ВВП, за якого загальний обсяг вироблених товарів і послуг дорівнює загальній кількості куплених товарів і послуг.

Рівняння Фішера (Fisher equation) — рівняння, в якому номінальна процентна ставка дорівнює сумі реальної процентної ставки та очікуваного темпу інфляції.

Робоча сила (labor force) — та частина дорослого населення, яка має роботу або шукає її.

Світова процентна ставка (world interest rate) — процентна ставка, що складається на світових фінансових ринках.

Сеньйораж (seigniorage) — дохід, який отримує держава внаслідок випуску в обіг додаткової кількості грошей, що супроводжується інфляцією.

Середні схильність до споживання (average propensity to consume) — відношення споживання до наявного доходу.

Спеціальні права запозичення (Special Drawing Rights) — 1) міжнародна грошова одиниця, курс якої визначається на базі кошика валют провідних країн-членів МВФ і яка існує лише у вигляді записів на спеціальних рахунках співучасників Міжнародного валютного фонду; 2) активи країни, що зберігаються на спеціальних рахунках Міжнародного валютного фонду.

Споживання (consumption) — видатки на споживчі товари та послуги.

Споживання основного капіталу (consumption of fixed capital) — вартісна оцінка зношення основного капіталу внаслідок його використання в процесі виробництва товарів і послуг.

Стабілізаційна політика (stabilisation policy) — сукупність державних заходів, спрямованих на пом’якшення економічних коливань у короткостроковому періоді з метою підтримання в економіці повної зайнятості та оптимальної інфляції.

Стагфляція (stagflation) — скорочення обсягу національного виробництва, яке супроводжується зростанням цін, тобто поєднання стагнації та інфляції.

Структурний дефіцит (sectoral deficit) — дефіцит державного бюджету, який визначається на базі припущення, що економіка функціонує в умовах повної зайнятості.

Сукупна продуктивність факторів виробництва (total factor productivity) — показник, що відображає вплив технічного прогресу на зростання обсягу продукту на одного працюючого.

Сукупна пропозиція (aggregate supply) — сукупний обсяг товарів і послуг, який мають намір виробляти національні підприємства для продажу на ринку з метою отримання прибутку.

Сукупний попит (aggregate demand) — сукупний обсяг вітчизняних товарів і послуг, яку мають бажання купити резиденти і нерезиденти з метою задоволення своїх платоспроможних потреб.

Теорії ендогенного зростання (endogenous growth theory) — моделі економічного зростання, що охоплюють фактори, від яких залежить технічний прогрес, на відміну від моделей, які враховують технічний прогрес екзогенно.

Теорія адаптивних очікувань (adaptive expectations theory) — теорія, згідно з якою люди формують свої очікування щодо поведінки економічних змінних у майбутньому періоді на підставі їх динаміки у найближчому минулому і коригують їх з урахуванням змін, що відбуваються у поточному періоді.

Теорія економіки пропозиції (supply-side economics) — теорія, яка робить наголос на те, що головним умовою зростання національного виробництва є збільшення сукупної пропозиції, а головними чинниками цього зростання є ті, що здатні викликати збільшення сукупної пропозиції.

Теорія переваги ліквідності (liquidity-preference theory) — кейнсіанська теорія попиту на гроші, згідно з якою врівноваження попиту і пропозиції на реальні грошові запаси забезпечується за допомогою зміни процентної ставки.

Теорія раціональних очікувань (rational expectations theory) — теорія, згідно з якою люди формують свої очікування щодо поведінки економічних змінних у майбутньому періоді на базі інформації про майбутні зміни в економічній кон’юнктури та економічній політиці держави.

Теорія реального ділового циклу (real business cucle theory) — теорія, згідно з якою економічні коливання спричиняються не номінальними чинниками, а технологічними шоками.

Тимчасовий дохід (transitory income) — дохід, який люди не очікують отримати у майбутньому.

Торговельний баланс (trade balance) — частина рахунку поточних операцій платіжного балансу, яка відображає співвідношення між експортом та імпортом товарів.

Трансфертні платежі (transfer payments) — державні виплати суб’єктом приватної економіки, в обмін на які уряд не отримує ні товарів, ні послуг.

Фактичний бюджет (real budget) — державний бюджет, що відображає співвідношення між фактичними надходженнями та видатками.

Фактичний дефіцит (real deficit) — дефіцит, який виникає внаслідок того, що фактичні надходження переменшують фактичні видатки.

Фактори виробництва (factors of production) — економічні ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг.

Фіксований валютний курс (fixed exchange rate) — курс національної валюти, який уряд офіційно оголошує і бере зобов’язання його підтримувати.

Фінансовий ринок (financial markets) — ринок, на якому кошти передаються від тих, хто має їх надлишок, до тих, хто має їх нестачу.

Фінансові посередники (financial intermediaries) — інститути, що позичають кошти у тих, хто заощаджує, і передає ці кошти, тим, хто їх використовує.

Фіскальна політика (fiscal policy) — політика держави щодо рівня податків і державних видатків.

Фіскальне мито (revenue tariff) — мито, що застосовується з метою забезпечення податкових надходжень у бюджет.

Фрикційне безробіття (frictional unemployment) — безробіття, що пов’язане з добровільною зміною працівниками місця своєї роботи і тимчасовими звільненнями з роботи.

Функція попиту на гроші (money demant function) — залежність попиту на реальні грошові запаси з відповідними чинниками.

Центральний банк (central bank) — банк, головною функцією якого є контроль за пропозицією грошей в країні.

Циклічне безробіття (cyclical unemployment) — безробіття, що зумовлене недостатнім сукупним попитом, тобто коли на ринку праці попит на робочу силу менше, ніж її пропозиція.

Циклічний дефіцит (cyclical deficit) — дефіцит державного бюджету, що спричиняється.

Чиста дисконтована вартість (net present value) — сума, що утворюється при вирахуванні дисконтованої вартості очікуваних інвестиційних видатків з дисконтованої вартості доходів, очікуваних від інвестування.

Чистий ВВП (net GDP) — ВВП за мінусом амортизації.

Чистий експорт (net exports) — різниця між експортом та імпортом товарі і послуг.

Чисті інвестицій (net investment) — валові інвестиції за мінусом амортизації.

Чисті іноземні інвестиції (net foreign investment) — 1) різниця між коштами, які інвестовані в країні нерезидентами, і коштами, які резиденти інвестували за кордон; 2) різниця між національними заощадженнями і національними інвестиціями.

Чисті податки (net taxes) — податкові надходження уряду мінус державні трансфертні платежі.

Швидкість обігу грошей (velocity of money) — кількість разів за рік, які грошова одиниця, що перебуває в обігу, витрачається на купівлю товарів і послуг.