Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
Уже в період навчання грамоти(1 клас) діти шляхом часткового звукового аналізу вчаться виділяти окремі звуки із звуковогокомплексу — слова, проводять
спостереження за зміною значення слова залежно від зміни того чи іншого звука (лис — ліс, ніч — піч), послідовно називають звуки в слові, визначають голосні і приголосні, приголосні тверді і м'які, на основі поскладового вимовляння вчаться ділити слово на склади, а також робити звукові моделі слів.
Ці уміння є основою для успішного засвоєння розділу «Звуки і букви» у 1—2 класах. В учнів поглиблюються знання про звукову систему української мови. Так, у дітей формуються сталі уявлення про те, що звуки мови поділяються на дві великі групи — голосні і приголосні. З метою чіткості і свідомості засвоєння знань під час класифікації звуків на голосні і приголосні учнів слід орієнтувати на такі ознаки:
спосіб вимови (при вимові голосних повітря вільно виходить через ротову порожнину, при вимові приголосних — натрапляє на ряд перешкод (язик, зуби, губи);
характер звучання (при вимові голосних чуємо тільки голос, при вимові приголосних — голос і шум або тільки шум);
властивість утворювати склад (голосні утворюють склад самі по собі, приголосні — лише в сполученні з голосними).
Всі ці знання учні мають одержувати способом спостереження за артикуляційним апаратом (органами мовлення) під час вимови окремих звуків, вправлянь у вимовлянні звуків і аналізу особливостей їх вимови.
Під час вивчення цього розділу доцільними будуть вправи фонетичного й артикуляційного характеру, спрямовані на формування умінь класифікувати звуки, наприклад; 1) назвіть звуки, під час вимови яких повітря вільно проходить через ротову порожнину; 2) назвіть звуки, під час вимови яких створюється перешкода губами ([б], [п], [в], [м], [ф]),зубами і кінчиком язика ([д], [т], [з]) і т. д.
Само собою зрозуміло, що передувати таким вправам мають спостереження за артикуляційним апаратом в процесі вимови голосних і приголосних.
Вивчення теми « Голосні звуки і позначення їх буквами »
Під час вивчення цієї теми учні мають одержати знання про те, що в українській мові шість голосних звуків: [а], [о], [у], [е], [і] ,[и]і що на письмі вони позначаються десятьма буквами: а, о, у, е, і, и, я, ю, є, ї.
Цей матеріал є чи не найскладнішим у початкових класах.
Під час опрацювання цього матеріалу найдоцільнішим буде прийом евристичної бесіди, яка проводиться на основі спостережень за мовним матеріалом, звукобуквеного аналізу, зіставлення голосних звуків і букв, якими вони позначаються.
Засвоєння цього матеріалу умовно можна поділити на кілька етапів.
На першому проводиться зіставлення голосних звуків і букв, якими вони позначаються:
звук [а] [о] [у] [е] [и] [і]
буква а о у е и і
— Чи всі букви, які позначають голосні звуки, ми записали? — веде бесіду вчитель. Учні пригадують, що є ще букви я, ю, є, ї.
Учитель записує букви, які залишились, до ряду букв і ставить знак питання в ряду звуків. Учням треба на основі спостережень прийти до висновку про те, яке звукове значення мають ці букви.
Отже, на наступному етапі проводяться спостереження над звуковим значенням букв я, ю, є, ї.
Учням поступово пропонуються — для звукобуквеного аналізу слова, де зазначені букви знаходяться: а) на початку слова, складу (яма, Юра, білів, їду)', б) в середині складу (люк, ляк, сине).
У результаті спостережень за вимовою і звукобуквеного аналізу учні повинні вирішити поставлену перед ними проблему. Над буквами я, ю, е, ї в ряду звуків має з'явитися такий запис:
[йа] ['а] [йу] ['у] [йе] ['е] [йі]
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 778;