Поняття і види зобов'язань.

Зобов'язання являє собою окремий вид цивільних правовідносин. Поруч із загаль­ними для всіх правовідносин рисами, зобов'язальні правовідносини характеризу­ються особливими, специфічними ознаками, які дозволяють розглядати їх як окремий вид цивільних правовідносин:

1) в зобов'язальних правовідносинах приймають участь дві або більше визначених особи, з яких одна є управомоченою стороною, а інша - зобов'язаною, а в правовідносинах, наприклад, власності власнику (управомоченій особі) протистоїть невизначене коло осіб, тобто зобов'язальні правовідносини належать до числа відносних, а не абсолютних;

2) в зобов'язальних правовідносинах обов'язок, як правило, полягає у виконанні певних позитивних дій (у правовідносинах власності від інших осіб в першу чергу вимагається утримуватися від дій, які порушують право .власності);

3) зобов'язальні правовідносини є правовою формою відносин по передачі майна, виконанню робіт, наданню послуг, тобто вони в переважній більшості виступають як майнові відносини що виражають динаміку власності;

4) належне виконання зобов'язань забезпечується засобами державного примусу у формі санкцій: окрім відшкодування збитків стягується ще й пеня, штраф.

Норми, які регулюють зобов'язання, складають один з найважливіших інститутів цивільного права - зобов'язальне право. Система зобов'язального права складає­ться із інститутів Загальної частини (підстави виникнення зобов'язань, принципи виконання зобов'язань, забезпечення зобов'язань, зміна суб'єктів зобов'язань, відповідальність за порушення зобов'язань, припинення зобов'язань) та інститутів Особливої частини, до яких відносяться 19 окремих видів зобов'язань (купівля-продаж, міна, дарування та ін.) та три специфічних за змістом зобов'язання, що виникають: із заподіяння шкоди, із рятування майна, із безпідставного збагачення. За підставами виникнення зобов'язання поділяються на договірні, позадоговірні та односторонньо-вольові. Договірні зобов'язання виникають із укладених між сторона­ми договорів. Підставою виникнення позадоговірних зобов'язань є: заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставне збагачення. Односторонньо-вольові зобов'язання виникають із односторонніх угод (довіреність, заповіт).

Зобов'язання розбиваються на групи за певними економічними та юридичними ознаками. Наприклад:

1) зобов'язання з сплатної реалізації майна (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, довічне утримання);

2) зобов'язання з сплатної передачі майна в користування (майновий найом, найом житлового приміщення);

3) зобов'язання з безоплатної передачі майна у власність або користування (дарування, позичка);

4) зобов'язання з виконання робіт (підряд, підряд на капітальне будівництво);

5) зобов'язання з надання послуг (доручення, комісія, схов, експедиція);

6) зобов'язання з перевезень (залізничних морських, річкових, повітряних, автомобільних, морським та річковим буксируванням);

7) зобов'язання з кредитних розрахунків (позика, банківське кредитування, розрахунковий та поточний рахунки, розрахункові правовідносини, чек, вексель);

8) зобов'язання з страхування (майнове та особисте страхування);

9) зобов'язання за спільною діяльністю (спільна діяльність громадян, спільна діяльність організацій);

10) зобов'язання, що виникають з односторонніх правомірних дій (публічна обіцянка винагороди, ведення чужих справ без доручення);

11) охоронні зобов'язання (зобов'язання, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставного придбання чи збереження майна).