Комерційні (фірмові) найменування.

Комерційне найменування юридичних осіб є одним із необхідних засобів їх індивідуалізації, що дозволяє відрізнити одну з них від іншої. В деяких нормативно-правових актах вживаються два терміни, найменування та комерційне (фірмове) найменування. Так в Законі України « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб– підприємців» від 15 травня 2003 року, відповідно до ст. 23 цього Закону вживається термін – найменування. Юридична особа повинна мати своє найменування. Цивільний кодекс України в ст. 90 вживає термін найменування і комерційне (фірмове) найменування, тоді як в ст. 159 ГПК вживається термін – комерційне найменування. Комерційне (фірмове) найменування може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. У положенні про фірму, затвердженому Постановою ЦВК і РНК СРСР від 22 червня 1927 року, було передбачено, що право на фірму виникає з моменту, коли фактично почалося користування фірмою і не підлягало особливій рєстрації, незалежно від реєстрації юридичної особи.

Під державною реєстрацією фірмового найменування слід розуміти реєстрація юридичної особи, у порядку встановленому законом.

Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи вказується у її статутних документах. Згідно положення Паризької конвенції 1883 р., учасницею якої є Україна, охорону фірмового найменування у всіх країнах – учасницях встановлюють у силу самого факту його використання підприємством, без усякої реєстрації.

Комерційне найменування призначене бути засобом індивідуалізації юридичної особи. Слід зазначити, що поняття фірмове найменування розглядаються як синоніми. З огляду на це, можна сказати, що комерційне (фірмове) найменування чи фірма – це найменування чи власне ім’я, під яким підприємство виступає у комерційному обороті і яке дозволяє відрізняти це підприємство від інших учасників комерційного обороту.

Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо
воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не
вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки (ст.489 ЦК України).

Розглядаючи право інтелектуальної власності на комерційне найменування слід зазначити, що комерційне найменування виконує здебільшого дві функції:

– дозволяє відрізнити одного учасника комерційної діяльності від іншого незалежно від того, які товари чи послуги вони реалізують та пропонують на ринку;

– запобіжну, яка не дає ввести в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Відповідно до законодавства право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язковог подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. Правова охорона комерційного найменування здійснюється незалежно від того, зареєстровано воно чи ні, необхідно щоб комерційне найменування відрізняло одного учасника комерційної діяльності від іншого.

Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, Установи, порядок ведення яких встановлюється законом.

Охорона права інтелектуальної власності на комерційного найменування передбачає можливість використання особами однакових комерційнних найменувань, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються. Це може статися якщо, якщо підприємства діють на територіально розмежованих ринках, або одне із підприємств спеціалізується іншім видом комерційної діяльності. Для правової охорони комерційного найменування вирішальним є факт його використання, за допомогою якого можна встановити пріоритетність праваінтелектуальної власності на комерційне найменування.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування належить до так званих абсолютних прав, які повязані з правом володіння, користування та розпорядженням комерційним найменуванням у процесі здійснення підприємницької діяльності і надає його володільцю виключне майнове право:
1) право на використання комерційного найменування;

2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання.
На відміну від інших майнових прав промислової власності, які згідно з чинним законодавством України можуть бути передані власником відповідно до договору іншій особі, майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним
майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною. Згідно ст. 192 ЦК Ураїни до складу підприємства як єдиного майнового комплексу можуть входити всі види майна.

Комерційне найменування підлягає охороні у відповідності до закону.

Якщо комерційне найменування незаконно використовується у комерційному обороті воно підлягає захисту. Для правової охорони комерційного найменування вирішальним є факт його використання, за допомогою якого у разі виникнення спору певних осіб, можна буде виявити пріоритетність права інтелектуальної власності на комерційне найменування.

Захист права на комерційні найменування може відбуватися як у цівільно-правових відносинах, так і в адміністративному порядку, шляхом подання заяви і доданих документів заінтересованої особи до АМКУ.
Право на комерційне найменування належить до так званих невідчужених прав, а тому чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування може припитися у разі ліквідації юридичної особи, реорганізації, злиття, приєднення, поділу, банкрутства, перетворення та з інших підстав, встановлених законом.

З дня внесення особи до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, таке підприємство припиняє своє існування.