Предмет фармацевтичної хімії, її зв'язок з іншими науками

Фармацевтична хімія (від давн.– грецьк. φάρμακον – ліки) – наука, що вивчає різноманітне коло питань, пов'язаних з лікарськими речовинами: джерела та методи одержання природних та синтетичних лікарських сполук, їх будову, фізичні та хімічні властивості, їх перетворення, а також взаємозв’язок хімічної структури речовини та її дії на організм людини. Важливою складовою фармацевтичної хімії (ФХ) є дослідження кількісного та якісного аналізу лікарських засобів, визначення їх справжності, а також визначення діючої речовини лікарських засобів та домішок, встановлення методів контролю якості та умов зберігання.

ФХ є прикладною наукою і ґрунтується на теорії та законах таких хімічних наук як неорганічна, органічна, біологічна, фізична, колоїдна хімія. У тісному зв’язку з неорганічною та органічною хімією ФХ займається дослідженням методів синтезу лікарських речовин. Оскільки їх дія на організм залежить не тільки від хімічної структури, а й від фізико-хімічних властивостей, ФХ використовує закони фізичної та колоїдної хімії. При розробці засобів контролю якості лікарських речовин і лікарських форм у ФХ застосовують методи аналітичної хімії. Неможливо зрозуміти вплив лікарських речовин на організм людини без ґрунтовних знань біохімії.

Разом з тим, ФХ займає провідне місце в комплексі суміжних фармацевтичних наук (технологія ліків, токсикологічна хімія, фармакогнозія, економіка та організація фармацевтичної справи) і є необхідним фундаментом для їх розуміння та знання. Таким чином, завдання ФХ вирішуються за допомогою класичних фізичних, хімічних, фізико-хімічних методів, які використовуються як для аналізу, так і для синтезу лікарських засобів.