Лабораторні завдання.

1. Визначте:

а) нахил поверхні (гідравлічний градієнт) ґрунтових вод, що течуть від точок А, Б, В, Г і Д у бік річки. Для проведення обрахунків використайте дані таблиці 4 і формулу (і = h/l, де, і - нахил поверхні (п’єзометричний похил, гідравлічний градієнт), h – різниця висот між точкою й долиною річки, а l – відстань між ними).

Таблиця 5

Висота над рівнем моря і відстань між заданими точками та руслом річки

б) за допомогою формули Дарсі (V = k·i, де k – коефіцієнт фільтрації, i - гідравлічний градієнт) і таблиці 5 визначте швидкість руху води від цих точок, якщо територія від точки А до річки складена піщаними відкладами, В – супісками, В – суглинками, Г – галечником з піском, Д – галечником промитим.

Таблиця 6

Величини коефіцієнта фільтрації різних порід (за В.О. Приклонським)

в) встановіть час, за який ґрунтові води від кожної з точок досягнуть русла річки.

2. Визначте витрату підземних вод, якщо товщина водоносного горизонту 10м, а його ширина в точці А – 670м, Б - 700м, а в точці Г – 400. Швидкість руху води від цих точок візьміть із завдання 1.

3. Обчисліть дебіт (витрату) джерела:

а) підземні води вільно виходять на поверхню землі й заповнюють посудину об’ємом 12л за 43с. Обрахунки здійснюйте за формулою Q = W/t, де W – об’єм посудини; t – час її наповнення. Визначте витрату за годину, добу, місяць, рік;

б) на трикутному водозливі висота напору становить (0.5м; 0.7м; 0.9м; 2.1м і 2.4м). Для трикутного водозливу витрату розраховуйте за формулою - Q = 1.4·h² √ h, де Q– витрата води в л/с; h – висота напору в метрах.

4. Розрахуйте, яку кількість людей може забезпечити водою колодязь діаметром 2.5 м, якщо під час відкачування вода знизилась на 3 м, а відновлення статичного рівня відбулося за 20 хв. Добове споживання людиною води в сільській місцевості 40 л.

Для обрахунків використайте формулу: W = π·r²·h, де W – об’єм води,r – радіус колодязя, h - висота шару води, викачаного з колодязя

Контрольні запитання:

1. Дайте коротку характеристику давніх гіпотез походження підземних вод.

2. Назвіть і охарактеризуйте основні наукові гіпотези походження

підземних вод.

3. В яких фізичних станах зустрічаються підземні води?

4. Які існують види води в ґрунтах і гірських породах?

5. Назвіть і охарактеризуйте типи підземних вод за умовами залягання.

6. Що таке верховодка і чим вона відрізняється від ґрунтових вод?

7. Які води називають артезіанськими? Типи артезіанських вод за

походженням.

8. Охарактеризуйте підземні води за температурою.

9. Які водні властивості ґрунтів ви знаєте?

10. Що таке шар аерації і шар насичення?

11. Як відбувається рух підземних вод?

12. Які чинники визначають режим підземних вод?

13. Охарактеризуйте типи підземних вод в районах поширення багаторічної

мерзоти.

14. Які ви знаєте типи джерел за характером виходу вод на поверхню?

15. Охарактеризуйте роль підземних вод у фізико-географічних процесах та у

житті людини.

Тема 4.РІЧКИ, РІЧКОВІ БАСЕЙНИ ТА ЇХ ТИПИ.

Визначення поняття річка (характеристики річки, витік, гирло, притоки), гідрографічна сітка, річкові системи і їх типи.

Кожна річка – це природний водний потік, що протікає в сформованому руслі. Правда, до недавнього часу не існувало точного розмежування між поняттями ріка, річка і струмок. Нині, за розміром, водні потоки поділяються на:

- „великі” – площа басейну > 50 000 км²; довжина(понад 1000 км);

- „середні” - площа басейну - (2000-50 000 км²); довжина -(200-1000 км);

- „малі” - площа басейну - < 2000 км²(3000 км²);довжина-(до200 км);

- „струмки” - площа басейну - до 50 км²; довжина-(менше10 км).

За умовами протікання: 1) рівнинні, 2) напіврівнинні, 3) гірські.

За видами живлення: 1) снігового, 2) дощового, 3) льодовикового, 4) підземного.

За ступенем стійкості русла: стійкі та нестійкі.

За льодовим режимом: замерзаючі та незамерзаючі.

При характеристиці річок необхідно встановити:

- походженняїї назви (при можливості);

- порядок(головна, першого, другого та ін. порядків);

- кількість приток;

- витік – місце де річка бере свій початок (джерело – Волга, Дністер; болото – Амазонка, Дніпро, Прип’ять; озеро – Ніл, Нева, Ніагара);

- верхів’я – верхня течія, яка досить часто утворюється внаслідок злиття кількох потоків і має швидкість течії більшу за середню;

- середня течія – швидкість водного потоку і кількість приток менша ніж у верхів’ї, а розміри меандр значно більші. Долина добре сформована з чітко вираженим руслом, заплавою і терасами.

- нижня течія – тут найменший ухил потоку; найнижча швидкість течії; найчастіше, найменша кількість приток; найбільша ширина долини; велика кількість алювію; чітко виражене русло; як правило, широка заплава і тераси.

- русло – постійно заповнена водою частина дна річкової долини.

- заплава - частина дна річкової долини, яка періодично покривається водою (під час повеней і паводків). Поверхня заплав, як правило, рівна і складена молодими алювіальними відкладами.

- тераси – східцеподібні уступи різної ширини, які тягнуться вздовж схилів прилеглої місцевості. Вони формуються при заглиблення русел, внаслідок зниження базису ерозії. Рахунок терас ведуть від сучасної заплави – перша, друга і т.д., кожна вища заплава є старшою за віком.

- гирло – місце впадіння річки в океан, море, озеро або іншу річку. За будовою розрізняють три типи гирл: дельти, естуарії та сліпі. Дельта - назва походить від грецької літери – (Δ, δ), форма якої відповідає формі гирла в плані. Дельти утворюються в ріках, що приносять у гирла велику кількість піску та мулу. Дельти деяких річок досягають величезних розмірів (Міссісіпі – 150 000 км², Лєна -45 000 км², Волга – 18 000 км², Дунай – 5640 км²).

Естуарії (лат. – кипіння, хвилювання) часто утворюються внаслідок затоплення і розширення русел річок. Могутні естуарії сформувались в гирлах Амазонки, Ла-Плати, Єнісею, Обі, Хатанги та інших річок. Різновидом естуаріїв є лимани (гр. порт), які утворюються внаслідок опускання суші і проникнення в гирла морських вод. Так виникли, зокрема, добре відомі причорноморські лимани Куяльницький, Хаджибейський, Бережанський та ін.

Сліпі – виникають в умовах сухого клімату, коли річкова вода витрачається на випаровування, фільтрацію, зрошення і обводнення, а самі річки часто губляться в пісках (Тарім, Салгир, Зеравшан).