Народний депутат України: правовий статус (права, обов'я відповідальність), правові і соціальні гарантії здійснення депута- повноважень.
Статус народного депутата і порядок здійснення ним депутатських функцій і повноважень визначається насамперед Конституцією України і ЗУ "Про статус народного депутата України", прийнятим 17 листопада 1992 р. з наступними змінами і доповненнями від 2012, ЗУ «Про вибори народних депутатів» від 17. 11. 2011, Регламентом Верховної Ради України та іншими нормативно-правовими актами. Народні депутати України є повноважними представниками Українського народу у Верховній Раді України. Вони покликані виражати і захищати суспільні інтереси та інтереси своїх виборців, брати активну участь у здійсненні функцій Верховної Ради, насамперед законодавчої та контрольної. Народний депутат України - це виборний представник Українського народу у Верховній Раді України, покликаний відповідно до Конституції та законів України здійснювати функції парламенту і Українського народу. Нині народний депутат має вільний депутатський мандат. Він має право підтримувати тісні зв'язки з виборцями, інформувати їх про свою роботу у Верховній Раді України та її органах, про роботу Верховної Ради та її органів, про реалізацію своєї передвиборчої програми та здійснювати інші колишні депутатські функції, але не зобов'язаний це робити.
За чинною Конституцією України народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі, тобто є парламентаріями. Вони не можуть мати іншого представницького мандату чи бути на державній службі. Відповідно до Конституції України (ст. 78) і ЗУ "Про внесення змін до Конституції України", народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Вимога щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюється законом.
У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у 20-денний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України. Народний депутат України користується парламентським імунітетом. Відповідно до ст. 80 Конституції України народним депутатам України гарантується депутатська недоторканість.
Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком образи чи наклепу. Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнуті до юридичної відповідальності, затримані чи заарештовані. Для здійснення своїх функцій народний депутат має широке коло повноважень у Верховній Раді України та її органах. Насамперед народний депутат як член Верховної Ради (парламенту) має право ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради та її органів, до складу яких він входить.
До пріоритетних прав народного депутата у Верховній Раді належать також його права обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України (комітетів та ін.) та пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами. Одним із головних прав народного депутата України є право законодавчої ініціативи.
Це право передбачене Конституцією України (ст. 93) і ЗУ "Про статус народного депутата України". Відповідно до цих правових актів право законодавчої ініціативи у Верховній Раді означає насамперед передбачену ЗУ можливість вносити до Верховної Ради законопроекти, обов'язкові для розгляду.
Поряд з правом законодавчої ініціативи народний депутат має ряд споріднених прав, зокрема право ставити питання про визнання законопроекту терміновим та про внесення його на народне обговорення або референдум;
вносити проекти постанов, інших актів, поправки до них;
вносити пропозиції та поправки до проектів законів та інших законодавчих актів, а також пропозицій щодо порядку голосування. Багатогранними є також повноваження народних депутатів установчого (організаційного, державотворчого) характеру. Поряд з правом обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України, вони мають право висловлювати думку щодо персонального складу органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України та ставити питання про недовіру складу органів, утворених Верховною Радою України, а також посадовим особам, яких обрано, призначено або затверджено Верховною Радою України.
Серед головних, найважливіших прав контрольного характеру народний депутат має право звернутися Із запитами, брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданнях, вимагати відповіді на запит. Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЗУ "Про статус народного депутата України" депутатський запит - це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до ПУ, до органів Верховної Ради України, до КМУ, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції
Депутатський запит - це виняткове за правовим змістом офіційне звернення народного депутата до передбаченого Конституцією або ЗУ кола органів державної влади і посадових осіб з вимогою дати відповідь з будь-яких питань, віднесених до їх компетенції.
Відповідно до ч. 1ст. 16 ЗУ "Про статус народного депутата України" народний депутат має право на депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції. Зокрема, право виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій з мотивів голосування, давати довідки, передавати головуючому на засіданні Верховної Ради України текст свого виступу, окремі думки, пропозиції і зауваження з питань, що розглядаються Верховною Радою, для включення до протоколу і стенографічного звіту засідання, оголошувати на засіданнях Верховної Ради та її органів, за попередньою згодою головуючого, тексти звернень, заяв, резолюцій, петицій громадян, чи їх об'єднань якщо вони мають суспільне значення, безкоштовно користуватися засобами зв'язку, розмножувальною технікою у Верховній Раді України.
Народний депутат України має право:
брати участь у розгляді в органах державної влади будь-яких питань, що зачіпають інтереси громадян та організацій, звертатися в державні органи та органи об'єднань громадян, до підприємств, установ і організацій, посадових осіб з питань своєї депутатської діяльності;
відвідувати будь-які державні органи і органи об'єднань громадян, підприємства, установи, організації з питань своєї депутатської діяльності;
одержувати повну і достовірну інформацію з питань, пов'язаних із здійсненням депутатських повноважень, від усіх державних органів і органів об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій та посадових осіб;
перевіряти з власної ініціативи із залученням за необхідності представників державних органів і об'єднань громадян відомості про порушення закону, прав та інтересів громадян і організацій, що охороняються законом;
вимагати від відповідних органів і посадових осіб припинення порушень закону, прав та інтересів громадян і організацій, що охороняються законом;
проводити збори виборців округу, зустрічі з виборцями, трудовими колективами, об'єднаннями громадян;
брати участь у засіданнях об'єднань народних депутатів, виборців, органів самоорганізації населення, зборах трудових колективів, громадян за місцем проживання, військовослужбовців у військових частинах;
об'єднувати в депутатські клуби, інші депутатські формування. а дорученням Верховної Ради України депутат має право брати участь у депутатському розслідуванні, яке призначається за рішенням Верховної Ради України.
Як гарантія цього права народного депутата ЗУ "Про статус народного депутата" (ст. 14) передбачає обов'язок всіх державних органів і посадових осіб подавати допомогу в проведенні розслідування. На вимогу депутатської комісії з розслідування всі державні органи та органи об'єднань громадян, підприємства, установи, організації, їх посадові особи, а також громадяни повинні безпереглядно надавати необхідні для розслідування відомості і документи. Поряд із широким колом прав у Верховній Раді та її органах народний депутат України має ряд обов'язків у них.
Народний депутат України зобов'язаний:
бути присутнім та брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано, виконувати їх доручення, додержувати Закону "Про регламент Верховної Ради України" та інших парламентських актів, що визначають порядок діяльності Верховної Ради та її органів. У разі неможливості прибути на сесію або засідання народний депутат зобов'язаний повідомляти про це Секретаріат Верховної Ради та голову відповідного комітету.
брати участь у контролі за виконанням законів та інших актів Верховної Ради України, рішень її органів;
інформувати Верховну Раду України та її органи, до складу яких його обрано, про виконання доручень Верховної Ради та її органів.
Повноваження народного депутата України всебічно гарантуються. Вони є майже непорушними. Ніхто не має права обмежити повноваження народного депутата України, за винятками, передбаченими Конституцією України та ЗУ "Про статус народного депутата України". Під час запровадження надзвичайного чи військового стану громадянські права і депутатські повноваження народного депутата України, як зазначається в ЗУ "Про статус народного депутата України", не обмежуються (ст. 26).
Однією з найважливіших гарантій статусу народного депутата є депутатська недоторканість народного депутата. Відповідно до ст. 27 ЗУ про статус народного депутата України, народний депутат не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, заарештований або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються в содовому порядку без його письмової згоди або згоди Верховної Ради України.
Не допускається догляд, обшук, затримання, огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення депутата, а також порушення таємниці кореспонденції, прослуховування телефонних переговорів та застосування інших заходів, що обмежують свободу депутата.
Депутат після закінчення строку повноважень може бути притягнутий до кримінальної або адміністративної відповідальності за порушення закону, яке було вчинене ним під час виконання депутатських повноважень, лише в порядку, передбаченому законодавством щодо народного депутата України.
Кримінальну справу щодо народного депутата України може бути порушено тільки Генеральним прокурором УкраїниДля одержання згоди Верховної Ради України на притягання депутата до кримінальної відповідальності, арешт або застосування заходів адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку.
Генеральний прокурор України вносить до Верховної Ради подання, про що негайно доводиться до відома депутата. Подання вноситься до пред'явлення депутату обвинувачення, або дачі санкції на арешт, або направлення справи про адміністративне правопорушення на розгляд до суду. Верховна Рада України розглядає подання Генерального прокурора України не пізніше як у місячний строк у порядку, передбаченому Регламентом Верховної Ради України. Вона приймає більшістю 3/3 голосів депутатів від конституційного складу народних депутатів України вмотивоване рішення і у триденний строк повідомляє про нього Генерального прокурора України.
Депутат має право брати участь в обговоренні Верховною Радою питання про його депутатську недоторканість. За результатами цього розгляду Верховна Рада приймає постанову (ст. 28 Конституції). Крім того, народний депутат має й ряд інших гарантій правового, інформаційного, фінансового, соціального та іншого характеру.
Гарантии: 1) нерушимость (незыблемость) полномочий НД. 2) депутатская неприкосновенность, 3) обеспечение НД информационными материалами и юридической помощью, 4) приоритетное право выступления по вопросам депутатской деятельности в государственных СМИ. 5) Ответст-ть долж. лиц за невыполнение обязанностей относительно НД, 6) Защита трудов. прав НД, 7) компенсация расходов связанных с депутатской деятельностью, 8) право иметь до 10 помощников- консультантов и помощников-консультантов, котор. работают на общественных началах. 9) право НД на надлежащие условия для выполнения депутатских полномочий, 10) право НД на надлежащее жилищные условия и на бесплатный проезд.
29. Президент України: порядок обрання, компетенція, акти. Інститут Представника ПУ.
Стаття 102 КУ. Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Стаття 103. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. ПУ може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути ПУ більше ніж два строки підряд. Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку. Чергові вибори ПУ проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень ПУ. У разі дострокового припинення повноважень ПУ вибори ПУ проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень. Порядок проведення виборів ПУ встановлюється ЗУ «Про вибори ПУ». Суб'єктами виборчого процесу за ЗУ (ст. 12) є: 1) виборець; 2) виборчі комісії, утворені відповідно до цього Закону та ЗУ "Про Центральну виборчу комісію"; 3) кандидати на пост ПУ, зареєстровані у порядку, встановленому цим Законом; 4) партії (блоки), які висунули кандидатів на пост ПУ; 5) уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу та від кандидатів на пост ПУ. Виборчий процес є складним, багатогранним явищем. Відповідно, він поділяється на ряд стадій (етапів, процедур), а саме:1) утворення територіальних виборчих округів;2) утворення виборчих дільниць;3) утворення окружних та дільничних виборчих комісій4) формування списків виборців, їх перевірка та уточнення;5) висування та реєстрація кандидатів;6) проведення передвиборної агітації;7) голосування у день виборів ПУ;8) підрахунки голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів ПУ. У випадку необхідності, зазначається в Законі, виборчий процес може включати такі етапи, як повторне голосування і підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків повторного голосування та результатів виборів ПУ. Відповідно до Закону (ст. 21) вибори ПУ організують і проводять такі виборчі комісії:1) Центральна виборча комісія:2) окружні виборчі комісії;3) дільничні виборчі комісії. Завершальним етапом виборів є визначення результатів виборів ПУ. Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється, як зазначено в Законі, відкрито і гласно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування. Голова ЦВК не пізніш як на третій день з дня встановлення результатів виборів офіційно оголошує їх із зазначенням прізвища, імені, по батькові обраного ПУ, його року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб'єкта висування. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніш як через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів, із моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України. Стаття 106 КУ. Президент України:1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; 2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України; 4) приймає рішення про визнання іноземних держав; 5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією; 8) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися 9) призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів КМУ, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах; 11) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади 12) призначає половину складу Ради Національного банку України;13) призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 14) призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України,Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;15) утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;16) скасовує акти КМУ та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України; 20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України; 22) призначає третину складу Конституційного Суду України; 23) утворює суди у визначеному ЗУ порядку 24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;27) здійснює помилування;28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України. Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України. Президент здійснює свої Конституційні повноваження через вертикаль влади, до складу якої входять: Секретаріат Президента, Консультативна рада, Рада національної безпеки і оборони та місцеві адміністрації. Особливою організаційною формою гарантування ПУ конституційного ладу України, державної незалежності й безпеки є Рада національної безпеки і оборони, яка є координаційним органом із питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Вона координує І контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. її головою є Президент України, який формує персональний склад цієї Ради. До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України. У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України. Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами ПУ (ст. 107 Конституції). Враховуючи те, що Президент України є головою держави постає необхідність інформування цього органу та представлення його інтересів в різних органах та на підприємствах України. Такими суб'єктами є Представники ПУ у АРК (ЗУ «Про представництво ПУ в АРК» від 2000 р зі змінами від 2012), Конституційному Суді України, Верховній Рада України (УК «Положення про представника ПУ у ВРУ» від 2008 р), Кабінеті Міністрів України та на Чорнобильській АЕС. Представництво ПУ в АРК (далі - Представництво) є державним органом, утвореним відповідно до Конституції України з метою сприяння виконанню в АРК повноважень, покладених на ПУ. Представництво утворюється ПУ і безпосередньо йому підпорядковується. Представництво очолює Постійний Представник ПУ в АРК. У своїй діяльності Представництво керується Конституцією України, цим та іншими законами України, указами і розпорядженнями ПУ та актами КМУ. Діяльність Представництва ґрунтується на принципах верховенства права, законності, гласності, поєднання загальнодержавних і місцевих інтересів. Представництво є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.На будинку, де розміщується Представництво, встановлюються Державний Прапор України і вивіска з назвою "Представництво ПУ в АРК".
Дата добавления: 2015-06-22; просмотров: 1739;