Радіоактивність

Процеси, в яких одні ядра переходять в інші, можуть виникати як спонтанно так й при взаємодії між ядрами та між ядрами й елементарними частинками. Перші з цих процесів називають радіоактивністю, а інші ядерними реакціями. В цих процесах фіксуються такі частинки

· ( ) - електрон,

· ( ) - позитрон (античастинка електрона),

· , - нейтрино (індекси е, m, t - відповідають електронному, мюонному та таонному нейтрино) ,

· - антинейтрино,

· р - протон,

· n-нейтрон,

· (або d) - дейтерій (ізотоп водню з одним нейтроном і протоном),

· (або Т) - тритій (ізотоп водню з двома нейтронами й протоном),

· - ядро атома гелію ( a-частинка).

Кожний з радіоактивних розпадів породжує дочірнє ядро у збудженому стані, що позначається зірочкою коло назви ядра . Наступний перехід збудженого ядра у основний стан супроводжується електромагнітним випромінюванням - променів

.

Природна радіоактивністьбула відкрита в 1896 році французом А.А.Бекерелем. Великий внесок у вивчення радіоактивних речовин зробили нобелівські лауреати П'єр Кюрі та Марія Кюрі-Склодовська (Нобелівські премії з фізики та хімії).

При радіоактивному розпаді ядра найчастіше утворюється знову радіоактивне ядро. Існують декілька сімейств послідовних природних радіоактивних перетворень ядер. У трьох сімействах вихідними є найбільш поширені у природі два ізотопи ядра урану і торію (див. Таблицю). Четверте сімейство породжується штучно створеним ізотопом нептунію.

Сімейство	Вихідне ядро	Кінцеве ядро стабільне
Уран - радій		(свинець)
Уран - актиній		(свинець)
Торій		(свинець)
Нептуній		(вісмут)

Наведемо один із можливих рядів перетворень сімейства уран-радій:

.