За її азимутом та кутом падіння
На кальку наносять точки, що характеризують елементи залягання тріщини (азимут і кут падіння). Для цього сполучають місце нуля кальки з цифрою на великому колі, що відповідає азимуту падіння тріщини, і ставлять точку на верхній половині центрального меридіана сітки біля цифри, яка відповідає кутові падіння тріщин (рис. 3.2.9).
За результатами нанесення всіх вимірів виникає точкова діаграма. Але така діаграма недостатньо наочна і непорівнянна з такими ж точковими діаграмами, в яких кількість вихідних спостережень значно різниться між собою. Тому розподіл точок на ній певним чином перераховується, і на основі останнього будується діаграма в ізолініях відносної щільності точок. Для цього кальку точкової діаграми накладають на сантиметровий трафарет. За допомогою іншого допоміжного трафарету, який являє собою кружок радіусом в 1 см, що при діаметрі діаграми 20 см займає площу, рівну 1% площі діаграми, установлюють щільність (кількість точок), що припадає на одиницю площі діаграми. Розташовують центр допоміжного кружка у вузли сантиметрового трафарету (рис. 3.2.10), підраховують кількість точок, що потрапляють усередину кружка, і додають половину точок, що потрапляють на лінію окружності. Цю цифру ставлять на кальці діаграми у вузол сітки. У результаті кожний вузол на діаграмі буде схарактеризований певною цифрою.
Рис. 3.2.10. Схема, що показує спосіб підрахунку точок-полюсів
за допомогою сітки квадратів і кружків-трафаретів (ліворуч)
і спосіб проведення ізоліній відносної щільності розподілу заміряних азимутів та кутів падіння тріщин (праворуч)
|
Для того щоб діаграми, засновані на різній кількості вимірів, можна порівнювати між собою, цифри щільності точок на одиницю площі мають бути виражені не в абсолютних, а у відносних розмірах. Наприклад, якщо загальна кількість точок на діаграмі 100 або близько 100, цифра щільності в кожному вузлі трафарету, що отримана за підрахунком точок, характеризує не тільки абсолютну, але і відносну щільність. Якщо ж загальна кількість точок 200 або близько цього, для одержання відносної щільності треба кожну цифру у вузлі трафарету розділити на два. У випадках, коли кількість точок близько 150 – кожна цифра у вузлі трафарету ділиться на півтора. У такий спосіб одержують цифри відносної щільності у відсотках на 1% площі діаграми.
Рис. 3.2.11. Діаграма тріщинуватості з відзначенням щільностей,
Дата добавления: 2015-04-07; просмотров: 638;