Головні завдання і раціональний комплекс мінералогічних досліджень під час технологічної оцінки руд

Розроблена схема мінералогічного вивчення технологічних властивостей залізних руд (рис. 5.14) охоплює всі потрібні ланки дослідження, її можна використати як принципову схему послідовності з'ясування речовинного складу будь-яких руд. Водночас очевидні певні нюанси у підходах і методичних прийомах дослідження руд іншого мінерального складу, які залежать як від генетичного типу, так і від особливостей онтогенії мінеральних індивідів та агрегатів головних мінералів, характеру зростків рудних і нерудних мінералів, гранулометрії та контрастності технологічних властивостей, вмісту корисного компонента.

Закінчення табл. 5.6


			Розробка	Повний мінеральний	Головна розробка
			раціональних схем	кількісний склад руди.	схеми рудопідго-
	я		та режимів	Гранулометрич-ний	товки, оптимальної
	В" 'С		збагачення	склад головного	технологічної
	о	к	технологічних типів	рудного мінералу в	схеми, теоретично
	о X	X о.	і сортів руд	неподрібненій і по-	можливого видо-
				дрібненій руді. Пара-	бутку і втрат ко-
	р	я а о		метри розкриття голо-	рисних компонщн-
	о	ю ЯЗ		вного рудного міне-	тів, комплексного
	0.	¹⁼⁵		ралу в стадійно по-	використання
	.3			дрібненій руді. Баланс	сировини
ЯЗ	*			розподілу головних і
§				супутніх компонентів
'е				по мінералах
а			Оптимізація	Повний мінеральний	Оцінка можливості
я я	X		технологічних схем,	кількісний склад	застосування
	і		уточнення режимів і	руди. Гранулометри-	лабораторної
Й	р.		показників	чний склад	технологічної
ч:	о,	«	переробки руд,	головного рудного	схеми для напів-
	кЗ
	й	О о	оцінка повноти її	мінералу в	промислових ви-
	я	ч	комплексної	подрібненій руді.	пробувань на заса-
	се 5 'е	а	переробки.	Розкриття головного	дах відповідності
	!^-І П- .Е н	о С-	Дані для складання	рудного мінералу в	речовинного складу.
	о	.і	регламенту	подрібненій руді.	Уточнення режимів
		§		Баланс розподілу	операцій з ураху-
	X н	І!		головних і супутніх	ванням особливос-
				корисних	тей мінерального
	о й			компонентів по	складу типової тех-
	£			мінералах	нологічної проби і
					продуктів збагачення

Важливо враховувати, що прогнозування технологічних властивостей відповідно до наведеної системи (див, табл. 5.6) за змістом і обсягами мінералогічних досліджень на різних стадіях геологорозвідувальних робіт також відмінні.

На стадії розшуково-оцінних робіт обсяг мінералогічних досліджень багато в чому залежить від характеру руди. Для рудопроявів, що належать до відомого достатньо вивченого типу, треба виконати скорочене мінералогічне дослідження малих технологічних проб природних різновидів руд, яке охоплює оцінку текстурно-структурних особливостей, мінерального складу (середньої проби, класів крупності, фракцій, виділених за густиною, щільності), параметрів розкриття головного рудного мінералу.

Одержані внаслідок малооб'ємного опробування відомості дають змогу визначати технологічні властивості руд. Для рудопроявів складного, малодослідженого або нового типу вже на цій стадії вивчають мінералого-технологічні (лабораторні) проби, й обсяг мінералогічних досліджень збільшується. Крім зазначеного, тут з'ясовують баланс розподілу корисного компонента за мінералами, склад і властивості головних мінеральних форм корисного компонента і супутніх мінералів.

Стадія попередньої розвідкипередбачає скорочене мінералогічне вивчення малих технологічних проб під час малооб'ємного опробування з метою обгрунтування вибору принципової технологічної схеми, попередньої оцінки збагачуваності руд, визначення показників їхнього збагачення і можливої комплексності. На цій стадії детально досліджують речовинний склад, максимально використовуючи комплекс мінералогічних методів для прогнозування технологічних (механічних, люмінесцентних, поверхневих, термічних тощо) та стереометричних властивостей (морфології, гранулометричного складу мінералів у неподрібненій і стадійно подрібненій руді), розкриття рудних мінералів (ступінь розкриття, розподіл типів зростків, меж зростання рудних мінералів у зростках) у класах крупності стадійно подрібненої руди, форм наявності корисних компонентів у руді, балансу розподілу головних і супутніх елементів по мінералах. На підставі результатів досліджень вибирають і розробляють принципову технологічну схему, оцінюють теоретично можливий видобуток та втрати корисних елементів, комплексне використання сировини.

На стадії детальної розвідкипотрібно виконувати текстурно-структурний і мінералогічний (наближено кількісний) аналізи, а також оцінювати розкриття головного рудного мінералу в подрібненій руді малих проб під час мінералого-технологічного картування з метою виділення природних типів і сортів руд, з'ясування взаємозв'язку параметрів речовинного складу з показниками збагачення. У великому обсязі виконують мінералогічні дослідження мінералого-технологічних проб: повний кількісний мінералогічний і гранулометричний аналізи руди, оцінку параметрів розкриття головного рудного мінералу в стадійно подрібненій руді, баланс розподілу головних та супутніх компонентів по мінералах. Одержані дані є основою розробки схеми рудопідготовки, оптимальної технологічної схеми, теоретично можливого видобутку і втрат корисних компонентів, комплексного використання мінеральної сировини.

На цій стадії оцінюють відповідність напівпромислової і лабораторної проб за найважливішими та інформативними мінералогічними даними: мінеральним складом (середньої проби, класів крупності, фракцій за густиною), гранулометричним складом і розкриттям головного рудного мінералу у подрібненій руді, балансом розподілу головних і супутніх корисних компонентів по мінералах. Усе це потрібно для розробки оптимальної технологічної схеми збагачення, оцінки комплексності руд, перевірки розроблених технологічних схем, уточнення режимів показників та переробки руд.

5.5.2. Принципи і методи мінералогічних досліджень у процесі вивчення технологічних проб

Розробка ефективних методів і схем збагачення, як відомо, залежить від властивостей мінералів, які треба розділити (їхньої морфології, структури, кристапохімічних ознак тощо). Безперечно, успіх у вивченні збагачуваності того чи іншого типу руди визначений знанням закономірностей поведінки складових мінералів конкретного типу у процесі застосування різних методів збагачення. Виявити такі закономірності можна за допомогою мінералого-петрографічних досліджень із застосуванням сучасних фізичних і фізико-хімічних методів вивчення мінералів.

Під час збагачення руд доводиться стикатися з різновидами, у яких мінерали частіше представлені не монокристалами, а агрегатами з різними за розмірами та морфологією індивідами і дуже різним ступенем кристалічності. Залежно від процесів мінералоутворення в межах одного родовища можна простежити значну мінливість мінеральних асоціацій, їхніх структурних взаємозв'язків, складу і властивостей окремих мінералів, що потрібно враховувати у разі розробки технологічної схеми збагачування руд.

Недооцінка поглибленого вивчення речовинного складу руд часто призводить до технологічних помилок і потреби вслід за введенням у дію збагачувальних фабрик терміново їх реконструювати.

Найповніший комплекс мінералогічних досліджень виконують на мінералого-технологічній (лабораторній) пробі. Вивчення таких проб є частиною єдиних мінералогічних досліджень технологічних властивостей руд, які провадять під час геологорозвідувальних робіт. Основою для розробки раціональної схеми вивчення речовинного складу руди (підготовка проб до аналізів, вибір видів і методів мінералогічних та аналітичних досліджень) з метою мінералогічного прогнозування її технологічних властивостей слугує аналіз опублікованих і неопублікованих (фондових) матеріалів про речовинний склад руд, одержаних під час геологічного вивчення родовищ та їхньої технологічної оцінки.

Лабораторні роботи з вивчення речовинного складу руд складаються з низки послідовних операцій, а саме: текстурно-структурного аналізу руд на підставі макро- і мікроскопічних досліджень; визначення мінерального складу проб і з'ясування особливостей розподілу типів зростків у рудах з попереднім подрібненням аналізованих проб, класифікацією та фракціонуванням за густиною і магнітними властивостями; вивчення складу і властивостей мінералів, виділених комплексом методів (гравітаційних, електромагнітних, електричних, флотаційних тощо).

<2 3 456 7 8 >

Дата добавления: 2015-06-10; просмотров: 1038;