Кора вивітрювання, типи кори вивітрювання

Кора вивітрювання гірських порід– це продукт їх руйнування, трансформації мінеральних сполук, сортування і перевідкладення гравітаційною седиментацією.

Грунт – це результат новоутворення специфічного біокосного тіла, яке відрізняється від кори вивітрювання тим, що характеризується наявністю гумусу; характерною морфологічною ієрархічною структурою; глобальними функціями (такими як забезпечення існування життя на Землі); постійною взаємодією великого геологічного і малого біологічного циклів (кругообігів) речовин на земній поверхні; регулюванням хімічного складу атмосфери і гідросфери; регулюванням біосферних процесів; акумуляцією органічної речовини і зв'язаної з нею хімічної енергії; виступає як основний засіб сільськогосподарського виробництва.

У процесі вивітрювання, транспортування і перевідкладення гірські породи (масивні, ущільнені, масивно-кристалічні, корінні) набувають ряд нових властивостей, таких як: пухкість і роздільнопластичність; повітроємність, повітропроникність, водопроникність; наявність вторинних мінералів; поглинальну здатність; сортування на земній поверхні за гранскладом, мінералогічним та хімічним складами; вміст біофільних елементів; наявність літологічної шаруватості, яка формується в процесі вивітрювання.

У результаті вивітрювання формуються різні типи кір вивітрювання. Для генетичного грунтознавства найбільш доцільна така схема їх поділу, яку запропонували В.А.Ковда і Б.Г.Розанов (1988):

1) за віком утворення і характером залягання:

- сучасні (голоценового віку);

- старі (доголоценового віку);

- викопні (заховані і ті, що знову вийшли на поверхню);

- перевідкладені;

2) за геохімічним типом:

- елювіальні (залишкові);

- ортоелювіальні (на щільних магматичних породах);

- параелювіальні (на щільних осадових породах);

- неоелювіальні (на пухких четвертинних осадових породах);

- транзитні (елювіально-акумулятивні);

- акумулятивні;

3) за речовинним складом, що відображає стадійність вивітрювання:

- уламкові (переважають свіжі уламки щільних порід);

- засолені (наявність водорозчинних солей);

- загіпсовані (наявність CaSО₄);

- провапновані (наявність СаСО₃);

- доломітизовані (наявність CaMg(СО₃)₂);

- сіалітні насичені (SiО₂:Al₂О₃ > 2); переважають Ca²⁺, Mg²⁺, або Na⁺ в обмінному комплексі;

- сіалітні ненасичені (SiО₂: Al₂О₃ > 2); переважають Н⁺ або А1³⁺ в обмінному комплексі;

- ферсіалітні (SiО₂: Al₂О₃ > 2; Fe₂О₃ > Al₂О₃);

- альферритні (SiО₂: Al₂О₃ < 2; Fe₂О₃ > Al₂О₃);

- фералітні (SiО₂: Al₂О₃ < 2; Fe₂О₃ < Al₂О₃);

- алітні (бокситові) (SiО₂: Al₂О₃ < 2; переважання А1₂О₃).

Вивітрювання, за Б.Б.Полиновим, для елювіальної кори має такі стадії:

1) уламкова;

2) провапнована;

3) сіалітна насичена;

4) сіалітна ненасичена (вилугувана);

5) алітна.