Помости й засоби підмощування
Помостами й іншими засобами риштування називають пристрої, за допомогою яких змінюється рівень робочого місця муляра. Оскільки кладення починається з самого низу стіни або фундаменту, то перше робоче місце муляра розташовується на землі або на рівні перекриття, з якого ведеться кладення. При цьому без особливих перешкод можливо вести кладку до висоти 1.4 м над рівнем робочого місця. Найвища продуктивність досягається при висоті 600...800 мм.
В залежності від цього всю висоту кам'яної кладки поділяють на яруси, а для досягнення потрібної для продуктивного кладення висоти застосовують риштування та помости. На них в загальному випадку й налаштовується робоче місце муляра.
Під помостами розуміють пристрої, що мають висоту 1...2.4 м, можуть легко переноситися й перелаштовуватися. Вони спираються на землю або плити перекриття. Як правило, встановлюються всередині будівлі. З поверху на поверх переставляються кранами, або переносяться вручну.
Риштування можуть встановлюватися всередині й зовні будівлі, спираються на землю, або підвішуються до попередньо змонтованих носійних конструкцій будівлі (тоді вони звуться струнними або підвісними). Якщо риштування встановлюються зовні споруди, то стояки їх мають спиратися на спеціальні підкладки з дерева або заліза, а при значній висоті мати пов'язь зі стіною, що зводиться. Риштування дозволяють зводити кладку знизу доверху без переобладнання.
На помостах або риштуваннях по балках вкладається настил з дощок завтовшки не менше 40 мм. Цей настил і має забезпечити необхідне робоче місце. В зв'язку з цим помости розрізняють стрічкові — вздовж стіни, що зводиться, або суцільні — між стінами будинку. В першому випадку ширина настила має бути не менше 2.4...2.6 м (див. Рисунок 5.10).
Помости розділяють на стоякові, шарнірно-блочні, переносні майданчики тощо.
Стоякові складаються з трубчастих телескопічних стояків, прогонів і настилів. Після завершення кладіння на черговому ярусі настил звільнюють від матеріалів та обладнання, витягують внутрішні труби стояків і встановлюють прогони на новому рівні (для наступного ярусу) та вкладають настил. Можна зводити стіни висотою до 4.4 м. Вживаються рідко, тому що потребують багато ручної праці.
Шарнірно-блочні (Рисунок 5.11) можуть застосовуватися при висоті кладки до 3.5 м.
Переносні майданчики використовуються для ведення кладки зовнішніх стін сходових клітин і встановлюються краном на поперечні внутрішні стіни (Рисунок 5.12).
Помости пакетні самоустановні складаються з дощатого настила, що має розмір 2.5х5.5 м і вкладається на дві просторові прямокутні металеві опори, що закріплені до настила шарнірно й під час піднімання становляться вертикально. Це дозволяє встановлювати настил на висоті відповідно 1 м та 1.95 м. Оскільки ці помости розраховані на встановлення в два яруси по висоті, то стіни можна зводити до висоти 5 м.
Риштування дозволяють створювати робочі місця на різних горизонтах і встановлюються, як правило, при висоті 5 м і вище. Розрізняють стоякові трубчасті безболтові риштування, стоякові металеві риштування, стоякові трубчасті болтові тощо. Всі ці риштування виготовляють на підприємствах будівельної промисловості за типовими проектами. Найбільша висота таких риштувань — 40 м. Відповідно до встановлення наступного ярусу риштувань їх стояки закріплюють до зведеної частини споруди. На влаштування цих риштувань необхідно мати робочий проект, що входить складовою частиною ПВР.
Підвісні (струнні) риштування вживаються при необхідності кладіння кам'яної кладки в каркасних будівлях. Струни — це підвіски з круглої сталі або ланцюгів; закріплюються до верхніх підтримувальних конструкцій (Рисунок 5.13).
Дата добавления: 2015-05-21; просмотров: 1186;