Вантажозахватні пристрої.

Складаються з захватних пристроїв, з’єднуючих пристроїв та механізмів керування.

5.1.1. Захватні пристрої: підтримуючі, затягуючі, зажимні й притягуючі.

5.1.1.1. Підтримуючі: чалочні гаки, такелажні скоби, карабіни, пружинні замки. Для них потрібні скоби, петлі, отвори в конструкціях. Самі підтримуючі конструкції найчастіше підбираються по відповідних таблицях (див. [6]).

5.1.1.2. Затяжні: забезпечують з’єднання конструкції, що монтується, шляхом обхвату. Це найчастіше гнучкі елементи: петльові стропи, захвати-рушники, їх січення також можна приймати за відповідними довідковими таблицями.

5.1.1.3. Зажимні захвати: фрикційні, зажимні рамні, кліщові, ексцентрикові й клинові; підбираються також за таблицями;

5.1.1.4. Притягуючі захвати: за допомогою вакуума або магнітних сил.

5.1.2. З’єднуючі елементи. Це стропи, канати й ланцюги. Головні вимоги – гнучкість. Основні схеми стропування (рис. 5.1.). Для зменшення стискуючих сил застосовуються траверси. Основні правила стропування: ГОСТ 25573-82. Робота в стропі невизначена.

Загальна формула визначення несучої здатності троса:

(5.1)

Р – розривне зусилля прямого канату, дорівнює 0.83 сумарного розривного зусилля дротинок, що складають канат;

t – коефіцієнт зниження несучої здатності за рахунок перегину (за табл. в [1], [6], [7]).

Загальна формула:

(5.2)

де k - коефіцієнт запасу міцності;

S – розрахункова несуча здатність канату.

Послідовність розрахунку:

- визначаються зусилля в гілці стропу;

- задаються тимчасовим опором;

- перемножують зусилля на k;

- за стандартами знаходять діаметр канату.

З’єднання канатів за допомогою стискачів:

(5.3)

η – коефіцієнт стискування канатів в з’єднанні;

Оформлення кінців канатів за допомогою стискачів: коуш + стискачі. Перші три стискачі мають встановлені планки з боку робочої гілки.

Інші засоби оформлення кінців стропів: (див. [6], стор.145) коуші, підвіски, гільзо-клинові з’єднання.