Основні типи та види зобов'язань за спільною діяльністю.

1. учасники можуть обрати організаційно-правову форму їх спільної діяльності, що не передбачає створення юридичної особи - відносини, що виникають між учасниками, оформляються у договорі про спільну діяльність, який є юридичним фактом або підставою виникнення зобов'язання за спільною діяльністю і містить усі істотні та інші умови взаємовідносин сторін.

2. спільна діяльність учасників може бути спрямована на здійснення співробітництва для створення і діяльності самостійного суб'єкта права — юридичної особи - учасникам необхідно укласти установчий договір, який не тільки регулює їх спільну діяльність, а й визначає правовий статус створеної ними з цією метою юридичної особи.

Підстави виникнення зобов'язань за спільною діяльністю

v договори про спільну діяльність

v установчі договори

нормативно-правове регулювання:

- Глава 77 ЦКУ

- Господарський кодекс України

- Закон України «Про господарські товариства»

- Закон України «Про банки і банківську діяльність»

- Закон України «Про страхування»

2. ФОРМА І УМОВИ ДОГОВОРУ ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення будь-якої мети, що не суперечить законові при цьому , якщо спільна діяльність здійснюється на основі поєднання вкладів учасників, такий договір називається договором простого товариства.

Для всіх видів договорів про спільну діяльність ЦК України передбачає ще два загальні положення:

1) письмова форма договору;

2) учасникам договору надається велика диспозитивність у встановленні умов договору, якщо інше не передбачено законом про окремі види спільної діяльності (ст. 1131).

Договори про спільну діяльність можуть опосередковувати діяльність, що здійснюється як на основі поєднання вкладів учасників, так і без поєднання вкладів учасників. Частіше укладаються договори, в яких поєднуються вклади учасників.