Двійники

Двійники - складні зростки індивидів одного і того ж виду, кожний із яких пов'язаний із іншими певним кристалографічно-закономірним чином (один індивид може бути виведений із іншого відбиттям в площині, поворотом на 180° навколо осі або інверсією). Залежно від кількості індивидів, які зрослися в двійниковому положенні, розрізняють трійники, четверники, п'ятірники і т.п.

Елементи двійників: двійникова площина, двійникова вісь, двійниковий центр, площина (поверхня зростання), двійниковий шов.

Двійники росту, трансформаційні, механічні (деформаційні).

Схильність мінералів до двійникування залежить від їх структурних характеристик. М.Дж.Бюргер (1945 р.) розробив раціональну гіпотезу про вірогідність двійникування грунтуючись на уявленнях про відповідність структурних площинв структурі індивидів, що зростаються. Формулювання М.Бюргера хвучить наступним чином: " Якщо є такі певні деталі структури, що вони допускають суміщення поверхонь сусідніх індивидів без порушення вимог координації пограничних атомів, контакт між індивидами не вимагає значних затрат енергії і утворення двійників є енергетично вигідним". Приклади: арагоніт (по Беррі, Мейсону, 1987); рутил (Годовиков, 1973)

зростання

гіпс (галльський закон)

кальцит (кальцитовий закон по (0001))

польовий шпат (карлсбадський закон по (010))

проростання

кварц (дофінейський та бразільський закони по (11-20)

пірит (піритовий закон по (110)

польовий шпат (бавенський по (021)

полісинтетичні

ставроліт (ставролітовий)

плагіоклаз (альбітовий по (010)