Поліморфізм

Поліморфізмом називається явище, коли речовина із певною стехіометрією може утворювати різні кристалічні структури. Можливе існування в природі і в лабораторних умовах речовин, що мають один і той же хімічний склад, але різну кристалічну структуру, що різниться за симетрією або є просторовою групою. Відповідні кристалічні сполуки (мінерали) називаються поліморфними модифікаціями, поліморфами речовини із визначеною стехіометрією. Яскравим та всім відомим прикладом є діамант (куб.) та графіт (гекс.), що є поліморфами вуглецю C.

Явище поліморфізму вперше було описано в 1820 р. Е.Мітчерліхом у речовин, що залежно від умов, утворювали кристали різних сингоній (форм). Саме із цим пов’язана назва – поліморфізм → багато форм.

Поліморфізм – це властивість певної хімічної сполуки, для прикладу – сульфіду цинку ZnS або силікату алюмінію Al₂SiO₅. Поліморфні модифікації однієї хімічної речовини відносяться до різних мінеральних видів (табл.. ).

Варто наголосити: поліморфні модифікації – це властивість хімічної речовини, а не мінералу. Графіт не є поліморфною модифікацією діаманту; графіт і діамант є поліморфними модифікаціями вуглецю. Кожна поліморфна модифікація речовини, що існує в природі є окремим мінеральним видом.