Травматичні ушкодження головного мозку
Під травмами головного мозку розуміють різноманітні по видах і ступеню важкості механічні ушкодження головного мозку й кісток черепа. Черепно-мозкові травми діляться на:
1. Відкриті - при відкритих цілісність кісток черепа ушкоджуються.
а) проникаючі
б) непроникаючі
2. Закриті. При закритих травмах голови цілісність кісток черепа не порушується. До травм головного мозку відносять:
1.Струс
2. Забій
3. Роздавлення
1. Струс – виникає внаслідок обертового та лінійного прискорення під час травми, що викликає обертання великих півкуль відносно фіксованого стовбура мозку. В результаті механічної деформації виникає ушкодження аксонів, які зв’язують кіркові відділи з підкірковими та структурами стовбуру мозку та порушується гемодинаміка стовбуру мозку. Ушкодження аксонів призводить до порушення аксонального транспорту, набряку та лізису аксонів, із наступною їх дегенерацією. Вивільнення збуджуючих нейромедіаторів з терміналей аксонів може викликати ушкодження нейронів з якими ці аксони пов’язані.
Морфологічно: Спостерігається наявність травматичного набряку речовини мозку, повнокрів’я судин головного мозку.
Клінічно: втрата свідомості, нудота, блювота, постравматична амнезія (ретроградна), загальна слабкість.
2. Забій – є наслідком важкої передньо-задньої дислокації півкуль головного мозку. В патогенезі виникнення контузії головного мозку відіграє травматизація великих півкуль кістками черепа. Вогнища ушкодження мозку виникають спочатку у місці нанесення удару, а потім з протилежної сторони у місці контрудару.
Морфологічно: у вогнищах удару – крововиливи, некроз, зона травматичного набряку навколо. Через деякий час некротичні маси розплавлюються, на цього місці утворюється жировий детрит, а також зростає кількість астроглії та олігодендроглії навколо. Частина цих клітин потрапляє до зони некрозу та фагоцитує детрит – в наслідок чого клітини глії збільшуються у 2-3 рази, ядра клітин просвітлені, цитоплазма – дрібнозерниста. Такі астроцити називаються зернистими кулями.
Наслідки – на місці вогнища некрозу: а)кіста мозку; б) гліальний рубець.
Інколи може бути рубець із сполучної тканини – вона проростає в зону ураження з м’яких мозкових оболонок. З часом такий рубець стає грубим, подразнює тканину мозку, що знаходиться поряд, що може призвести до появи нападів джексонівської епілепсії.
Клінічна картина: тривала втрата свідомості та амнезія, стійкий когнітивний дефект, вогнищева неврологічна симптоматика.
3. Роздавлення – є наслідком важкої ЧМТ, що супроводжується переломами кісток черепу та стисненням речовини мозку.
Морфологічно: в мозковій тканині тріщини, розриви, крововиливи, множинні некрози, може спостерігатись повне відокремлення кори від білої речовини.
Дата добавления: 2015-04-21; просмотров: 780;