Тема 2. Основи сімейного права

2.1. Загальна характеристика Сімейного кодексу. Предмет та принципи сімейного права.

Сімейне право - це галузь права, що врегульовує сімейно-шлюбні та прирівняні до них відносини.

Сімейні відносини регулюються Сімейним кодексом (СКУ) та іншими нормативно-правовими актами.

Основним джерелом сімейного права є Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р., який складається із семи розділів: розділ 1 "Загальні положення", де надається поняття сім'ї, визначено принципи здійснен­ня сімейних прав і виконання сімейних обов'язків, захисту сімейних прав та інтересів; розділ 2 "Шлюб. Права та обов'язки подружжя", де визначається поняття шлюбу, його засади, умови та порядок його укладання та припинення, врегульовані особисті, майнові права та обов'язки подружжя; розділ 3 "Права та обов'язки матері, батька і дитини", де встановлено принципи визначення походження дитини, урегульовано особисті немайнові та майнові права та обов'язки батьків і дітей; розділ 4 "Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклу­вання", яким врегульовано відносини з приводу усиновлення, опіки та піклування й патронату над дітьми; розділ 5 "Права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів"; розділ 6 "Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства, застосування законо­давства іноземних держав та міжнародних договорів в Україні" і роз­діл 7 "Прикінцеві положення".

Сімейний кодекс регулює відносини між подружжям, батьками та дітьми, усиновителями та усиновленими; між бабою, дідом, прабабою, прадідом і внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачу­хою, вітчимом і падчеркою, пасинком; іншими членами сім'ї.

Сімейний кодекс не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком і племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.

Принципи сімейного права:

- одношлюбність;

- свобода і добровільність при укладенні та розірванні шлюбу;

- рівність чоловіка і жінки в особистих та майнових правах.

Ці принципи знайшли своє відображення у ст.. 51 Конституції України.

2.2. Поняття шлюбу, умови і порядок його укладення. Перешкоди при реєстрації шлюбу

Шлюб – це сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

СК України визначає загальні засади укладання шлюбу. Ним визначені наступні положення:

1. Для укладення шлюбу необхідна згода осіб, які одружу­ються, і досягнення ними шлюбного віку. Шлюбний вік вста­новлюється у 18 років для чоловіків і в 17 років — для жінок. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

2. Кодексом визначені категорії осіб, шлюб між якими забо­ронений. Так відповідно до ст. 26 СК України, у шлюбі між собою не можуть перебувати особи:

а) які є родичами прямої лінії споріднення;

б) рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька;

в) двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;

г) за рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дити­ною, а також між дітьми, які були усиновлені ним;

д) усиновлювач та усиновлена ним дитина.

Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути за­реєстровано лише в разі скасування усиновлення.

Шлюб є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя.

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором особисто. Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність через три місяці від дня її подання.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'яза­ний ознайомити осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.

Ст. 30 СК України вимагає від осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, повідомити одна одну про стан свого здо­ров'я.

СТ. 31 СК України дає визначення поняття заручин і заручених. Так, зарученими вважаються особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Заручини не створюють обов’язку вступу до шлюбу.

Шлюб реєструється через один місяць від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. За наявності поважних причин зареєструватися дозволяється до сплину 1 місяця.

Реєстрація шлюбу відбувається у приміщенні ДОРАЦСУ. В день реєстрації видається свідоцтво про одруження.