Основні типи роз'єднувачів

Роз'єднувач - комутаційний апарат напругою вище 1 кВ, призначений для створення видимого розриву й ізоляції частини електроустановки, окремих апаратів від суміжних частин, що перебувають під напругою, для безпечного ремонту. Крім свого основного призначення роз'єднувачі використовуються:

· для відключення й включення ненавантажених силових трансформаторів невеликої потужності й ліній невеликої довжини;

· для перемикання приєднань розподільних пристроїв з однієї системи збірних шин на іншу без перерви живлення;

· для заземлення відключених і ізольованих ділянок системи за допомогою допоміжних ножів, передбачених для цієї мети.

Розглянемо порядок роботи з роз'єднувачами на прикладах, наведених на малюнку 5.1.

Малюнок 5.1 - Схеми, що пояснюють використання роз'єднувачів

Щоб підготувати вимикач Q, малюнок 5.1 а для ремонту, його необхідно відключити й ізолювати від суміжних частин, що перебувають під напругою, за допомогою двох роз'єднувачів QS1 і QS2.

При цьому роз'єднувачі відключають ємнісний струм, значення якого визначається напругою мережі і ємністю уведень вимикача. Цей струм малий і на контактах роз'єднувачів не виникають стійкі дугові розряди. Після відключення роз'єднувачів, вимикач Q, що підлягає ремонту, повинен бути заземлений по обидва боки заземлюючими ножами QSG1 і QSG2.

Значно важче протікає процес відключення роз'єднувачами струму намагнічування силового трансформатора або зарядного струму лінії порядку декількох амперів або десятків ампер. У цих випадках на полюсах роз'єднувачів утворяться дуги, які витягаються у вигляді довгих петель і горять протягом декількох десятків періодів. Щоб уникнути перекидання дуги на заземлені частини й провідники сусідніх фаз, обмежують довжину ліній і потужність трансформаторів, що підлягають відключенню роз'єднувачами, а також передбачають збільшення відстані між полюсами й до заземлених частин.

У ряді випадків, для того щоб перевести навантаження з однієї галузі (А) на іншу (Б), можна скористатися двома роз'єднувачами, малюнок 5.1 б. Для цього при замкнутому роз'єднувачі QS2 включають роз'єднувач QS1 і струм ділиться пропорційно провідності галузей. Після цього роз'єднувач QS2 відключають. Дуга на його контактах не виникає, тому що напруга на них дорівнює падінню напруги на галузі Б, а воно мало, тому що опір галузі мізерно.

Роз'єднувачі, застосовувані в електроустановках, класифікуються по характері руху рухливого ножа, на:

· поворотний-поворотну-поворотне-поворотна-вертикально^-поворотні або «» типу, щорубає, з обертанням ножа у вертикальній площині;

· поворотний-поворотну-поворотне-поворотна-горизонтально^-поворотніАА з обертанням ножа в горизонтальній площині;

· хитні з обертанням ножа разом з підтримуючим ізолятором у вертикальній площині;

· що котяться, із прямолінійним рухом опорного ізолятора разом із закріпленим на ньому рухливим контактом у напрямку нерухливого контакту;

· складні, зі складним рухом ножа в площині, паралельної осям ізоляторів;

· підвісні з переміщенням рухливого ножа разом з підтримуючими ізоляційними гірляндами по вертикалі.

Роз'єднувачі можуть класифікуватися також:

· по роду установки - внутрішньої або зовнішньої;

· по числу полюсів - однополюсні або триполюсні;

· по способі керування - з ручним приводом або з руховим;

· по наявності й відсутності заземлюючих ножів.

Незалежно від конструкції роз'єднувачів до них пред'являються наступні основні вимоги:

· контактна система повинна надійно пропускати номінальний струм електроустановки як завгодно тривалий час і мати необхідну динамічну й термічну стійкість;

· роз'єднувач і механізм його привода повинні надійно втримуватися у включеному положенні при протіканні струму короткого замикання;

· проміжок між розімкнутими контактами роз'єднувача повинен мати підвищену електричну міцність;

· для виключення помилкових операцій з роз'єднувачами при включеному вимикачі, привод роз'єднувача необхідно блокувати із приводом вимикача.