Лістинг 2.3. Файл chap2\alighn2.htm
<!"DOCTYPE HTML PUBLIC -//W3C//DTD HTML 3.2//EN">
<HTML>
<HEAD>
<TITLE>XYZ Incorporation</TITLE>
</HEAD>
<ВОDY>
<DIV АLIGN=RIGHT><Р>Вирівнювання вздовж правому кордону</DIV>
<DIV ALIGN=LEFT><Р>Цей приклад параграфа, выравненного вздовж лівому кордону</DIV> <DIV ALIGH=CENTER><Р>Центрування параграфа</Р> </DlV>
<DIV ALIGH=JUSTlFY><Р>Цей параграф вирівнюється і по лівій, вздовж правому кордону вікна навигатора </DIV>
</BODY>
</HTML>
Результат перегляду цього документа показаний на мал. 2.3.
МАЛ. 2.3. Центрування, а також одночасне вирівнювання по лівому і правому краю за допомогою оператора <DIV> не працює в навигаторе Microsoft Internet Explorer версії 3.0
Очевидно, краще використати той спосіб центрування, який буде працювати з найбільш популярними навигаторами. У світі найбільшою популярністю користується навігатор Netscape Navigator. На другому місці стоїть Microsoft Internet Explorer. Тому вам бажано забезпечити сумісність своїх документів з цими навигаторами. Сказане відноситься, зрозуміло, не тільки до способів центрування параграфів, але і до інших можливостей мови HTML
Що ж до центрування, ймовірно, найкраще користуватися оператором <CENTER>:
<Р><CENTER>Центрування параграфа</СЕNТЕR>
Чому ж взагалі виникла проблема сумісності, коли є специфікація на мову HTML?
Справа тому, що перший час навигаторы, створені фірмами Netscape і Microsoft, розвивалися незалежно один від одного. Кожна з цих фірм створила власне програмне забезпечення для серверів WWW і навигаторов, а також різні розширення мови HTML При цьому розширення фірми-конкурента, зрозуміло, повністю ігнорувалися. З появлений версій 3.0 навигаторов Netscape Navigator і Microsoft Internet Explorer ситуація з сумісністю дещо поліпшилася, однак малоймовірно що така сумісність буде коли-або повною. Тому, створюючи документи HTML, завжди перевіряйте, як вони виглядають при перегляді основними навигаторами.
Не виключено, що вам доведеться створювати на своєму сервері декілька комплектів дублюючих один одну документів HTML, орієнтованих на можливості конкретних навигаторов.
2.3. Шрифтовое виділення
Коли вся сторінка виконана одним і тим же шрифтом з використанням букв однакової висоти, вона виглядає дуже блідо. Мова HTML дозволяє включати в документ різні оператори для шрифтового виділення окремих символів, слів або параграфів тексту.
2.3.1. Зміна розміру шрифту
Шрифт збільшеного розміру застосовується, як правило, для виділення заголовків або важливих слів в тексті. Другорядна інформація для економії місця часто оформляється шрифтом зменшеного розміру.
У перших документах HTML не вказувався розмір шрифту, тому використовувався той розмір, який був встановлений за умовчанням при настройці навигатора.
Як встановлюється цей розмір? Документи HTML звичайно не містять посилань на назву конкретного шрифту, таку, наприклад, як Anal або Times New Roman. До того ж в документах HTML не вказується точний розмір шрифту в пунктах. Причина цього полягає в тому, що розробник документа HTML не може знати, які шрифти використовуються для перегляду документа.
Користувачі можуть працювати в операційній системі Microsoft Windows, IBM OS/2 Warp або на комп'ютері Macintosh, вони можуть мати різні набори шрифтів. Тому немає значення вказувати назву шрифту - швидше усього у користувача шрифт з такою назвою просто не встановлений. У результаті сторінка буде оформлена іншим шрифтом, що може дуже сильно змінити її зовнішній вигляд.
Не можна також вказувати точний розмір шрифту, оскільки розробник документа HTML не знає, який дозвіл має екран користувача. Якщо указати дуже великий шрифт, у вікні навигатора вміститься дуже мало інформації. Якщо ж розмір шрифту виявиться дуже малим, текст буде важко прочитати.
Тому все навигаторы дають користувачеві можливість вибрати для відображення нормального тексту два шрифти з числа встановлених в системі, указавши розмір букв. Перший шрифт має фіксовану ширину символів і використовується для відображення такої інформації, як лістинг програм, а другий - це шрифт із змінною шириною букв (Пропорційний шрифт). У нашій книзі шрифт з фіксованою шириною букв ви можете побачити в лістинг початкових текстів документів HTML і програм, весь інший текст оформлений з використанням пропорційного шрифту.
Що ж до операторів мови HTML, керуючих розміром шрифту, то вони дозволяють указати відносну зміну висоти символів, а не абсолютні значення.
2.3.2. Оператори <BIG> і <SMALL>
За допомогою операторів <BIG> і <SMALL> ви можете відповідно збільшити і зменшити висоту символів тексту. Ці оператори використовуються в парі з операторами </ВIG> і </SMALL>, наприклад:
<ВIG>Добро подарувати в мир серверів WWW!</BIG>
2.3.3. Оператор <BASEFONT...>
Оператор <BASEFONT> призначений для зміни базового розміру шрифту, його зображення і кольору. Параметри, що визначають зображення шрифту і колір символів, ми розглянемо трохи пізніше. Що ж до базового розміру шрифту, то він задається параметром SIZE:
<Р><8ASEFONT SIZE=3>Розмір шрифту рівний 3
У цьому прикладі базовий розмір шрифту встановлюється рівним трьом, однак не треба думати, що тут мається на увазі висота символів, рівній 3 пунктам. Користувач може змінити фактичний розмір шрифту, Тому значення 3 потрібно розглядати як відносне. За умовчанням навигаторы Microsoft Internet Explorer і Netscape Navigator використовують SW шрифту з розміром 3 висоту символів, рівну 12 пунктам.
Таблиця відповідності базового розміру шрифту, вказаної в операторі <BASEFONT>, та, що відображається навигатором Microsoft Internet Explorer показаний нижче:
Значення параметра SIZE | Розмір символів в пікселях |
9 | |
Помітьте також, що параметр SIZE змінює розмір шрифту не лінійно. Якщо, наприклад, розмір символів для значень цього параметра 1 і 2 відрізняються один від одного на одиницю, то для значень 6 і 7 різниця становитиме 12 пікселів.
2.3.4. Оператор <FONT...>
За допомогою оператора <FONT> з параметром SIZE ви можете змінити поточний розмір шрифту відносно базового значення, заданого оператором <BASEFONT>.
Як значення для параметра SIZE ви можете вказувати значення зі знаками + або -. Наприклад, в наступному прикладі перший рядок має розмір 3, а друга - 6:
<Р><BASEFONT SIZE=3>Розмір шрифту рівний 3
<Р><FONT SIZE=+3>Розмір шрифту рівний 3+3=6
У лістинг 2.4 ми привели приклад документа HTML, в якому використані описані раніше оператори, призначені для зміни розміру шрифту.
Дата добавления: 2015-04-19; просмотров: 724;