Предмет статистики

Слово «статистика»(від лат. status — стан речей) означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних, явищ і процесів.Статистикою називають також науку, яка об'єд­нує принципи та методи роботи з масовими числовими дани­ми — кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів.

Історично розвиток статистики пов'язаний з утворенням дер­жав. Уже в країнах Стародавнього світу склалися системи держа­вного та адміністративного обліку. Про це свідчить, зокрема, і Біблія, де у Четвертій книзі Мойсея «Числа» розповідається про облік чоловічого населення, здатного носити зброю. Середньо­віччя залишило унікальну пам'ятку — «Книгу страшного суду», в якій зведено дані перепису населення Англії та його майна. Поступово збирання даних про масові суспільні явища ставало регулярним.

Розвиток бухгалтерського обліку та первинної реєстрації фак­тів, нагромадження масових даних і необхідність їх узагальнен­ня, підвищення попиту на інформацію — ось ті чинники, що сприяли формуванню статистики як науки. З розвитком матема­тики, передусім теорії ймовірностей, удосконалювалися методи статистичного аналізу і розширювалась сфера їх використання. У XX ст. статистичні методи почали застосовуватися майже в усіх галузях знань. Сьогодні статистику використовують, вивчаючи життєвий рівень населення та громадську думку, оцінюючи під­приємницькі та фінансові ризики, у маркетингових досліджен­нях, страхуванні тощо.

Отже, об'єктами статистичного аналізу можуть бути найріз­номанітніші явища й процеси суспільного життя. Іншими словами, об’єктом статистики є суспільство в цілому а також окремі явища і процеси, що відбуваються у суспільному житті. Основною особливістю об’єктів статистики є різноманітність суспільних явищ та процесів і їх зміна з плином часу.

Предметомстатистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв'язку.

У наведеному визначенні предмета статистики підкреслюють­ся дві принципові його особливості. По-перше, статистика вивчає кількісний бік суспільних явищ, а по-друге, вона вивчає не поо­динокі а масові явища. Кількісний бік суспільних явищ — це насамперед їх розмір Вивчаючи кількісний бік явищ, статистика відбиває його у числах-показниках, характеризуючи цим конкретну міру явищ. Во­дночас вона встановлює загальні властивості, виявляє схожість і різницю окремих властивостей досліджуваних об'єктів, групує їх, виявляючи певні типи процесів і явищ, які вивчаються.

Іншими словами, предметом статистики є кількісна сторона якісно виражених масових соціально-економічних явищ та процесів. Вона відображається за допомогою статистичних показників - кількісних характеристик соціально-економічних явищ і процесів в конкретних умовах простору і часу.

Особливості предмету статистики:

1.Вивчає кількісні характеристики суспільних явищ в конкретних умовах простору і часу у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом. Кількісна характеристика суспільного явища є, насамперед, його розміром. А також співвідношенням між розмірами.

2.Вивчає не поодинокі, а масові суспільні явища. Для такого явища в статистичних показниках узагальнюються ті чи інші факти досліджуваних сукупностей.

3.Характеризує структуру суспільних явищ. Встановлює загальні властивості, виявляє відмінності окремих рис, об’єднує окремі елементи в однорідні групи, виявляє певні типи досліджуваних явищ.

4.Вивчає зміну рівня і структури явища в часі під дією різних факторів.

5. Виявляє і досліджує взаємозв’язки між явищами.

Статистика — багатогалузева наука. Вона складається з окре­мих самостійних розділів, які водночас тісно пов'язані між со­бою. Виокремлюють чотири складові цієї науки.

1. Теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби ана­лізу.

2.Економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбу­ваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого.

3. Галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної ін­фраструктури і т. ін.)

розробляють зміст і методи обчислення по­казників, які відбивають особливості кожної окремої галузі.

4.Соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер
праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і
послуг населенням.

Як суспільна наука статистика не може розвиватися окремо від теоретичних наук про суспільство, зокрема економічної теорії та соціології. Спираючись на суть, якісну природу явищ, через узагальнення масових даних статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному житті. Припускаючи, що комплекс умов і чинників, які формують відповідні закономірності, надалі лишатиметься незмінним, статистика робить прогнозні роз­рахунки, конче потрібні для обґрунтування напрямів економічної політики.