Пропускна спроможність залізничного транспорту та її різновиди

На різних видах транспорту, а в межах одного виду – для різних транспортних пристроїв використовують декілька понять (різновидів) пропускної спроможності. Для залізничної дільниці розрізняють наявну пропускну спроможність, потрібну пропускну спроможність, а також результативну. Наявною пропускною спроможностю залізничної дільниці на перегонах називається максимальне число вантажних поїздів (чи пар поїздів) установленої маси і довжини, що може бути пропущене по дільниці за одиницю часу (доба, година) відповідно до її технічної оснащеності, прийнятого способу організації руху поїздів (графіка руху поїздів).

Якщо шляхи спеціалізовані для пасажирського (приміського) руху, то наявна пропускна спроможність виміряється в пасажирських (приміських) поїздах.

Потрібна пропускна спроможність залізничних ліній – це число поїздів, яких необхідно реалізувати для виконання плану перевезень.

Провізною спроможністю залізничних ліній називається найбільша величина вантажопотоку (у мільйонах тонн), що може бути освоєна протягом року.

Провізна спроможність ліній залежить від її пропускної спроможності, норм маси вантажних поїздів, структури поїздопотоку по категоріях поїздів і вантажопотоку по родах вантажів і виражає потужність ліній, яка використовується для виконання вантажних перевезень при забезпеченні пропуску заданого числа пасажирських і інших поїздів термінового обертання.

Відповідно розрізняють наявну і потрібну провізні спроможності ліній, одержувані як результат можливого використання її потужності на здійснення вантажних перевезень при відповідному задоволенні потреб пасажирського руху.

Пропускну спроможність розраховують виходячи з повного використання всіх технічних засобів. Однак вона повинна мати резерв, установлений з техніко-економічних міркувань, і являє собою різницю між наявною (чи проектованою) пропускною спроможністю і потрібною. Припустимий коефіцієнт заповнення пропускної спроможності дільниць по перегонах приймається таким: для двоколійних ліній 0,97; для одноколійних ліній – 0,98. Пропускна спроможність залізничних дільниць визначається як у цілому для залізничних ліній та для дільниць, так і по окремих елементах і пристроях: перегонах, станціях, локомотивних депо, пристроях електропостачання, водопостачання та інших залізничних пристроях, призначених для обслуговування руху поїздів.

Провізну спроможність визначають звичайно в цілому для залізничних ліній.

Результативна пропускна спроможність дільниць визначається на основі даних про пропускну спроможність окремих пристроїв, і напрямків у цілому. Результативну пропускну спроможність окремих дільниць установлюють по наступним елементах:

- по перегонах (тобто з урахуванням числа головних колій, довжини перегонів, профілю колії, пристроїв автоматики і зв'язку, колійного розвитку пропускних роздільних пунктів, пристроїв електропостачання);

- по станціях (приймально-відправні колії, стрілочні горловини);

- по деповському господарству (стійла технічного огляду і поточного ремонту, пристроїв екіпірування локомотивів і ходові колії);

- по пристроях електропостачання (тягові агрегати, силові трансформатори тягових підстанцій і контактна мережа).

Найменша з пропускних спроможностей цих елементів може обмежувати пропускну спроможність даної виробничої одиниці в цілому і визначає значення результативної пропускної спроможності. Пропускна спроможність установлюється для дільниць залізничних ліній з однаковим на всій довжині технічним оснащенням, потужністю вантажопотоку і розмірами пасажирського руху.

Початковими і кінцевими пунктами таких пристроїв є сортувальні станції і дільничні станції, зонні станції приміських дільниць, а іноді проміжні станції зародження і погашення вантажопотоків відправницьких маршрутів.

Для одноколійних ліній з рівними розмірами руху по напрямках пропускна спроможність виражається числом пар поїздів установленої маси обох напрямків, а для двоколійних ліній і одноколійних при непарному графіку – числом поїздів установленої маси для кожного напрямку окремо. Число поїздів чи пар поїздів, що може пропустити залізнична лінія, визначається звичайно за добовий період. Для приміських дільниць з інтенсивним пасажирським рухом через велику нерівномірність руху пропускна спроможність визначається не тільки за добу, але і за період максимального навантаження дільниці – годину пік.