Постать Петра Іваненка(Петрика) в історії України.

Петрик (Іваненко Петро Іванович) (? —1695 ?). Керівник виступу запорожців проти гетьмана Лівобережної України 1. Мазепи. Як стверджував останній, той походив із жебраків. Був старшим писарем Генеральної військової канцелярії (що ставить під сумнів достовірність Мазепиної версії). 1691 або на поч. 1692 р. втік до Криму, де, на думку деяких істориків, начебто від імені Війська Запорозького й вигаданих ним князівств Київського та Чернігівського підписав 1692 р. фіктивну угоду про перехід Лівобережної України під протекторат Туреччини. Невдовзі потому оголосив себе гетьманом. Того самого року опинившись на Запорожжі, опозиційно настроєному до Мазепи, підбурював козаків до виступу проти гетьмана Лівобережжя, панства і багатіїв. Довідавшись про це, Мазепа зажадав його видачі. Але запорозька старшина, побоюючись, либонь, простих січовиків, більшість яких підтримувала Петрика, відмовила гетьманові, пославшись на те, що Січ ніколи нікого нікому не видавала.

Заручившись допомогою кримського хана, Петрик зібрав військо на Січі, яке проголосило його гетьманом, і став закликати народ скинути тиранію царських властей та їхнього прислужника Мазепи. Чимало міст, містечок і сіл Лівобережжя підтримали бунтівника. Однак за ним стояла незначна воєнна сила. У 1692 і 1694 pp. він здійснював походи на Україну, але Мазепа легко відбивав їх. За деякими відомостями, Петрик загинув від рук підісланого Мазепою вбивці, за іншими — був живий ще 1708 p., коли Мазепа перейшов на бік шведів. Загадкова постать Петрика, одного з найвідоміших політичних авантюристів кін. XVII — поч. XVIII ст., потребує нових об'єктивних досліджень.