Інші застосування явища інтерференції світла

Явище інтерференції світла широко використовують для створення різних вимірювальних та контролюючих при­строїв. Вимірювальні прилади, які використовують принцип інтерференції світла, називаються інтерферометрами. Вони застосовуються для вимірів з високим ступенем точності показників заломлення, довжин хвиль, для визна­чення якості поверхонь. На рис. 6.4 наведено принципову схему інтерферометра Майкельсона. Використання тонкого напівпрозорого шару срібла, нанесеного на скляну платівку, дає змогу поділити світлову хвилю 1 на дві частини -відбиту і ту, що пройшла крізь шар. Отримані таким чином когерентні хвилі за допомогою дзеркал спрямовують в прилад (мікроскоп, зорову трубу), в якому спостерігається інтерференція. Різниця ходу променів визначається поло­женням дзеркал та товщиною платівки. Якщо пересунути дзеркало на відстань то зміниться на що відповідає зміщенню інтерференційної картини на цілу смугу. Такий зв'язок між переміщенням дзеркала і зміною інтерференцій­ної картини дає можливість вимірювати за відомим зміщенням дзеркала і, навпаки, - зміну за відомою довжиною хвилі. Звичайно, дзеркала розташовують таким чином, щоб промені 2 і 3 від розходження до зустрічі пройшли однакові оптичні шляхи. Якщо на шляху променів 2 і 3 розташувати однакові кювети відповідно з досліджуваною речовиною (з показником заломлення і еталонною (з показником заломлення то оптична різниця ходу променів - товщина кювет. Далі, якщо внаслідок різниці ходу інтерференційна картина змістилася на к смуг, тобто то

Рис. 6.4. Хід променів в інтерферометрі Майкельсона.

Експериментатор здатний зафіксувати зміщення інтер­ференційної картини на 0.1 смуги, тобто В цьому випадку при маємо

Таким чином, можна зафіксувати відміну в показниках заломлення в шостому знаку після коми. Інтерферометр, призначений для виміру показника заломлення нази­вається інтерференційним рефрактометром. Сполучення інтерферометра та мікроскопа (інтерференційний мікро­скоп) використовують в біології для спостереження нефарбованих об'єктів, виміру їх товщини. Промінь світла, як і в інтерферометрі, поділяється на два промені (рис. 6.5). Промінь 2 проходить крізь мікрооб'єкт, а промінь 1 поза ним. Накладаючись в точці В, промені інтерферують. По зміні інтерференційної картини можна визначити товщину мікрооб'єкта при відомому п або визначити п по відомій товщині.

Рис. 6.5. Принципова схема інтерференційного мікроскопа.