Припинення існування юридичної особи

відбувається шляхом реорганізаціїабо ліквідації.

При реорганізаціївідбувається припинення існування юридичної особи, за винятком реорганізації шляхом виділу, з переходом її прав і обов'язків до іншої юридичної особи у порядку загального правонаступництва.

Реорганізація може здійснюватися в різних, формах: шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу.

При злиттіюридичних осіб майно і немайнові права й обов'язки кожної з них переходять до новоствореної юридичної особи.

При приєднанніодна юридична особа включається до складу іншої, при цьому до останньої переходить майно приєднаної особи. Таким чином, одна юридична особа припиняє свою діяльність, а інша продовжує існувати, але вже в розширеному складі.

При поділіюридичної особи її майно переходить до нововиниклих на її базі юридичних осіб у відповідних частинах. Поділ призводить до виникнення двох або більше нових юридичних осіб.

При перетворенніюридичної особи з одного виду в інший до нововиниклої юридичної особи переходить майно попередньої юридичної особи.

При виділіюридична особа не припиняє своєї діяльності, але з її складу виділяється нова юридична особа. Якщо при приєднанні існуюча юридична особа збільшується, то при виділі реорганізована юридична особа зменшується. Ця форма не пов'язується з припиненням юридичної особи.

Майно переходить до свого правонаступника в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачено законом або постановою про реорганізацію.

Засновники юридичної особи або орган, який прийняв рішення про її реорганізацію, зобов'язані письмово повідомити про це кредиторів тієї юридичної особи, що реорганізується.

При ліквідаціїюридична особа припиняє свою діяльність без правонаступництва. Майно ліквідованої юридичної особи не переходить до інших суб'єктів як цілісний майновий комплекс.

Ліквідація юридичної особи може бути добровільною і примусовою.

Підставами добровільної ліквідаціїюридичної особи можуть бути:

- рішення вищих або уповноважених ними органів (на цій підставі ліквідуються корпорації, об'єднання громадян, профспілкові, релігійні та інші громадські організації);

- рішення органів або осіб, які створили юридичну особу (на цій підставі ліквідуються установи);

- закінченій строку, на який створено юридичну особу, або досягнення цілей, заради яких вона створена (на цій підставі ліквідуються споживчі кооперативи).

Підставами примусової ліквідації можуть бути: рішення господарського суду про визнання юридичної особи банкрутом; рішення суду про визнання недійсними установчих документів про створення юридичної особи як такої, що систематично порушує умови, передбачені законодавчими актами, або діяльність якої заборонена законом.

Банкрутствоє однією з найбільш поширених підстав примусової ліквідації юридичної особи. Порядок його проведення визначений у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 1992 року. Важливим механізмом запобігання банкрутства є санація, під якою слід розуміти систему заходів, що здійснюються з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації.