Конфігурування маршрутизаторів

Для конфігурування пристроїв Cisco використовується спеціальний режим конфігурування, вхід до якого можливий з привілейованого EXEC-режиму за допомогою команди configure terminal (завжди працює скорочення conf t):

Router#conf t
Enter configuration commands, one per line. End with CNTL/Z.
Router(config)#

Всі команди конфігурування повинні вводитися у пристрій, який знаходиться у режимі конфігурування, а не режимі виконання команд EXEC. Команда конфігурування, введена в командному рядку, вважається невірною і не сприймається:

Router#hostname ASOIU
^
% Invalid input detected at '^' marker.

Router#

Команда, введена в режимі конфігурування, — вірна.

Router(config)#hostname ASOIU
ASOIU(config)#

Справедливим є також зворотнє – команди основного режиму не працюють в режимі конфігурування:

ASOIU(config)#show running-config
^
% Invalid input detected at '^' marker.

ASOIU(config)#

Для виходу з режиму конфігурування використовується команда exit або комбінація Ctrl-Z:

ASOIU(config)#^Z
ASOIU#

Всі команди конфігурування ОС IOS поділяються на три категорії:
• глобальні команди;

• основні команди;
• підкоманди.

Глобальними називаються команди, які поширюються на всю ОС IOS. Прикладами таких команд є, наприклад, команди hostname, enable secret та ip routing. Ці команди були використані у скрипті команд конфігурування, створеному діалогом конфігурування системи. Застосування будь-якої з цих команд вносить зміни в конфігурацію ОС IOS, не потребуючи при цьому використання додаткових команд. Наприклад, команда hostname задає ім’я пристрою, команда enable secret визначає пароль, який буде використовуватися при вході до привілейованого режиму, а команда ip routing вмикає ІР-маршрутизацію.

Основні команди дозволяють підкомандам конфігурувати пристрій. Самі ці команди не привносять змін в конфігурацію пристрою. В наведеному нижче прикладі основна команда interface FastEthernet0 сповіщає ОС IOS про те, що подальші підкоманди будуть відноситися безпосередньо до інтерфейсу локальної мережі з ім’ям FastEthernet0.В цьому прикладі підкоманда ip address призначає ІР-адресу інтерфейсові FastEthernet0:

ASOIU#conf t
Enter configuration commands, one per line. End with CNTL/Z.
ASOIU(config)#interface FastEthernet0
ASOIU(config-if)#ip address 10.0.0.2 255.255.255.0
ASOIU(config-if)#^Z
ASOIU#

Як уже було сказано, в даному прикладі ОС IOS сприйняла команду interface FastEthernet0 як основну. ОС сповіщає про це, змінюючи заголовок командного рядка з ASOIU(config)# на ASOIU(config-if)#. Тим самим вона вказує на те, що подальші команди є підкомандами і будуть відноситися до інтерфейсу. Сама команда interface FastEthernet0 не конфігурує пристрій – для цього вона повинна бути доповнена підкомандами. Підкоманди потребують чіткої відповідності з контекстом основних команд. Наприклад, підкоманда ip address ip address 10.0.0.2 255.255.255.0 для вірної інтерпретації потребує вказання конкретного інтерфейсу. Комбінація основної команд из підкомандою дозволяє конфігурувати пристрій.

Відмінити команду можливо повторенням цієї же команди з префіксом no:

ASOIU#conf t
Enter configuration commands, one per line. End with CNTL/Z.
ASOIU(config)#ip routing ! вмикання IP-маршрутизації
ASOIU(config)#no ip routing ! вимкнення IP-маршрутизації

Повернення команди у положення по умовчанню (там, де таке може бути) можливе повторенням цієї же команди з префіксом default:

ASOIU#conf t
Enter configuration commands, one per line. End with CNTL/Z.
ASOIU(config)#no ip routing ! вимкнення IP-маршрутизації
ASOIU(config)#default ip routing ! по умовчанню - вмикання IP-маршрутизації