Рак легені

Рак легені розвивається непомітно, майже нічим себе не виявляючи, тому 60-70% хворих звертаються до лікаря вже із задавненими формами захворювання. Клінічними симптомами раку легені на перших стадіях захворювання є швидка стомлюваність, схуднення, біль у грудях, кашель, іноді при кашлі в харкотинні хворий помічає прожилки крові. При лабораторному аналізі крові відмічається підвищена ШОЕ, анемія.

Рак легені майже завжди розвивається з епітелію бронхів; найчастіше уражаються великі бронхи: головні і часткові, рідше сегментарні і ще рідше дрібні периферійні. З часткових бронхів здебільшого уражаються бронхи верхньої частки правої легені.

З великої кількості запропонованих класифікацій цього захворювання найпоширенішою є класифікація Ю. М. Соколова (1956), який розрізняє такі форми раку легені:

Первинні:

1) центральний (ендо-, екзот-, перибронхіальний);

2) периферійний (кулястий та порожнинний);

3) нетипові форми (середостінний, верхівковий (Пенкоста) і міліарний карциноз легені (карциноматоз)).

Вторинні:

1) метастази.

Центральний рак легені розвивається з епітелію головного, часткового або сегментарного бронхів. В одних випадках пухлина росте переважно в просвіт бронха - ендобронхіально, в інших - екзобронхіально і перибронхіально навколо бронха, проростаючи в суміжну легеневу тканину.

Клінічні симптоми центрального раку з'являються в тій стадії розвитку пухлини, коли виникають порушення зовнішнього дихання, дренажної функції бронха, запальна реакція прилеглих тканин.

Рентгенологічна картина центрального раку складається з проявів самої пухлини, ознак порушення прохідності бронха, ускладнень, які виникають в зв'язку з прогресивним ростом пухлини та її метастазами. Відзначається зниження прозорості частки або всієї легені, на фоні якої виявляється посилений легеневий малюнок, звуження міжребрових проміжків, дещо підвищене положення купола діафрагми і незначне зміщення органів середостіння, головним чином стравоходу (при контрастному його дослідженні) і трахеї.

При ендобронхіальному раку пухлина обтурує просвіт бронха, що призводить виникнення гіповентиляції чи ателектазу та розвитку супутнього запалення. Вузол пухлини на перших етапах розвитку може бути чітко відмежованим від прилеглої тканини. Однак, в міру прогресування пухлинного процесу він втрачає чіткі межі та починає поширюватись за межі бронха в тканини легені. Комп'ютерна та звичайна томографія виявляє пухлину, що обтурує просвіт бронха.

Мал..40. Ендобронхіальний рак. Ступені обтюрації бронха і симптоми, що його супроводжують.

Мал..41. Ателектаз лівої легені внаслідок обтурації лівого головного бронха, бронхограма обтурація нижньочасткового бронху раковою пухлиною (симптом ампутації бронха).

При екзобронхіальному типі росту пухлина виявляється тільки тоді, коли її розміри більше, ніж діаметр великих легеневих судин. На початку розвитку пухлини порушень бронхіальної прохідності немає. Тільки пізніше, при інфільтрації стінки бронха, а потім збільшенні пухлини до декількох сантиметрів, виникають порушення вентиляції (гіповентиляція, клапанна емфізема, ателектаз). Корінь легені розширений, безструктурний, тяжистий.

Мал..42. Центральний екзобронхіальний рак лівої легені.

При перибронхіальному типі росту пухлини утворюються товсті муфти навколо бронхів і судин. Визначається посилений легеневий малюнок, який в подальшому перетворюється на грубі тяжі, які віялоподібне відходять від кореня в легеневу тканину. Просвіти бронхів залишаються прохідними, ознаки порушення вентиляції легені не виявляються. Комп'ютерна та звичайна томографія виявляє стовщення бронхіальних стінок та візуалізує саму пухлинну масу, бронхографія - концентричне рівномірне звуження просвіту бронхів на значному протязі, пов'язане зі стовщенням їх стінки.

Периферійний рак виникає з епітелію слизової оболонки субсегментарних бронхів і бронхіол. Клінічні симптоми цієї форми раку залежать від розміщення пухлинного вузла по відношенню до грудної стінки чи великих бронхів. Вростання пухлини в плевру спричинює біль у ділянці грудної клітки. Коли пухлина проникає у великий бронх, з'являється кашель, мокротиння, кровохаркання.

Мал..43. Периферичний рак на рентгенограмі, КТ та ПЕТ.

Рентгенологічне та КТ-дослідження виявляє периферійний рак у вигляді вузла діаметром 2-4 см і більше, як правило, у верхніх частках легень, частіше справа. Важливими ознаками периферійного раку легені є: 1) неправильна куляста форма, виявлювана на КТ та рентгенологічному багатоосьовому дослідженні хворого; 2) визначувана на рентгено­грамах, звичайних і комп'ютерних томограмах неоднорідна структура тіні пухлини, що складається з окремих вузлів; 3) нерівні, горбисті, на окремих ділянках нечіткі, змазані контури тіні; 4) незмінена легенева тканина навколо тіні ракового вузла; 5) наявність в окремих випадках "доріжки" до кореня легені, зумовленої дрібними метастатичними висипаннями, або проростанням пухлини вздовж лімфатичних судин (раковий лімфангоїт); 6) крайові дефекти стінок бронхів, які визначаються в деяких випадках при бронхографії; 7) стовщення плеври, спайки, зрощення, або плевральні випоти, які спостерігаються при близькому розміщенні пухлини до плев­ри; 8) порожнина неправильної форми з нерівними краями, без горизонтального рівня, що з'являється при розпаді пухлини і виявляється на рентгенограмі, КТ і звичайній томограмі.

Мал..44. Порожнинна форма рака.

Середостінний рак легень є проявом метастазування первинної ракової пухлини, що найчастіше розміщена на рівні біфуркації трахеї, медіальної стінки головного або часткового бронхів. Відбувається метастазування у трахеобронхові та паратрахеальні лімфатичні вузли. Клінічно характеризується компресійним синдромом ураження середостіння (синдром верхньої порожнистої вени, стиснення стравоходу, поворотного та діафрагмового нервів), зокрема набряком обличчя і шиї. Рентгенологічна картина характеризується наявністю великої тіні з однієї сторони, яка закриває тінь кореня. На КТ-сканах виявляється гіперплазія уражених лімфовузлів.

Мал..45. Середостінний рак.

Верхівковий рак (рак Пенкоста) - це рак верхньої частки легені. Раннє його проростання в ребра і втягнення процес нервових сплетень обумовлює клінічну картину: біль у плечовому суглобі, грудній клітці, а також синдром Горнера (птоз верхньої повіки, енофтальм, звуження зіниці). Однак це симптоми вже запущеного процесу, який поширився за межі легені. Рентгенологічна картина верхівкового раку характеризується гомогенною тінню в ділянці верхівки легені. Характерною є деструкція задніх відрізків одного-двох ребер, а також поперечних відростків декількох хребців

Мал..46. Рак Пенкоста.

Міліарний карциноматоз (карциноз) легень не є само­стійною формою пухлинного росту, а є лише однією з форм його метастазування -гематогенним занесенням пухлинних клітин. Первинний пухлинний вузол малий і не виявляється під час рентгенологічних та КТ-досліджень. На рентгенограмах та комп'ютерних томограмах виявляються множинні тіні, розміром до 3 мм. Згодом тіні збільшуються, більше у нижніх частках. Легеневий малюнок не простежується.

Мал..47. Міліарний карциноз.