Цікаво знати

Технологія створення моза­їк була досить складною. Спо­чатку на стіну накладали перший, підготовчий, шар тиньку. На нього клали дру­гий, на який наносили конту­ри зображення. Потім накла­дали третій шар, швидко по­кривали зображення фарбами і, доки розчин не закам'янів, вдавлювали в нього кубики різнокольорової смальти.

Смальту варили в спеціальних посудинах {тиглях), домішую­чи в розплавлене скло барвни­ки — свинець, мінеральні фар­би тощо, потім розливали на відшліфовану поверхню, а ко­ли вона застигала — кололи на кубики. Кубики робили різних розмірів - з маленьких викла­дали обличчя, руки, ступні ніг, з більших — одяг, тло, предмети. Наприклад, у мозаїках Софії Київської використано величезну кількість відтінків смальти: зеленої 34 відтінки, жовтої — 23, черво­ної - 19, золотої та коричневої - по 25, синьої -21, срібної — 9, пурпурової - 6. Загалом палітра софійських мозаїк налічує близько 180 відтінків (за кн.: Асеев Ю. С. Мистецтво Київської Русі. ~ К., Мистецтво, 1989).

Розписи Софійського собору є своє­рідними ілюстраціями до Святого Письма. Це євангельські та біблійні сюжети, «житія» Святого Георгія та архангела Михаїла.

Однак релігійним темам присвяче­но не всі фрески. На стінах централь­ної частини собору, під хорами, було створено велику композицію із зобра­женням сім'ї князя Ярослава Мудро­го. На жаль, більша частина її втраче­на. Унікальні розписи на світські те­ми розміщені й на стінах веж собору. Найбільше серед них сцен полювання - улюбленої князівської розваги. Зоб­ражено також борців, жонглерів, ско­морохів, музик, які грають на різних інструментах. Цікаві сцени з життя ві­зантійського імператора, зображення Константинопольського іподрому, за­повненого глядачами. Серед них - руська княгиня Ольга, яка перебува­ла в імператора в гостях.

Велике значення в оформленні ін­тер'єру Софії Київської мають орна­менти, виконані у техніці як фрески, гак і мозаїки. Орнаменти об'єднують сюжетні композиції, підкреслюють архітектурні деталі, надаючи всій спо­руді особливо святкового та ошатного вигляду. Внутрішній простір собору сповнений таємничого сяйва. Промені Світла, що проходять крізь довгі вузь­кі вікна під головною банею, відблис­кують на золотому тлі мозаїк. Благо­родні приглушені тони блакитної, зе­леної, коричневої, жовтої барв утво­рюють єдиний урочистий ансамбль. Подібно до церковних піснеспівів, що колись лунали в стінах собору, він підносить душу людини, викликає в НЄЇ високі почуття.

Фрагменти монументального живо­пису епохи Київської Русі збереглися тасож в інших пам'ятках архітектури. Найбільшу цінність становлять фрес­ки XII ст. в Кирилівській церкві у Кисні. Вони свідчать про подальший розвиток цього виду мистецтва, висо­ку майстерність їх виконавців.