Мал. 99. М’язи голови та шиї, вигляд спереду.

1. m. temporalis;

2. m. masseter;

3. galea aponeurotica;

4. venter frontalis;

5. m. orbicularis oculi;

6. m. nasalis;

7. m. zygomaticus major;

8. m. zygomaticus minor;

9. m. levator labii superioris;

10. m. levator labii superioris et alaequae nasi;

11. m. orbicularis oris;

12. m. buccinator;

13. m. depressor labii inferioris;

14. m. mentalis;

15. m. depressor anguli oris;

16. m. risorius.

Скронево-тімяний м’яз (m. temporoparietalis)розташований на бічній поверхні склепіння черепа. Початок: внутрішня поверхня хряща вушної раковини. Прикрiплення: бічна частина апоневротичного шолома. Три м’язи вушної раковини (передній, верхній та задній) у людини рудиментарні, вони практично не функціонують.

Передній вушний м’яз (m. auricularis anterior). Початок: апоневротичний шолом і скронева фасція. Прикріплення: шкіра і хрящ вушної раковини.

Верхній вушний м’яз (m. auricularis superior).Початок: апоневротичний шолом і скронева фасція. Прикріплення: шкіра вушної раковини біля її основи.

Задній вушний м’яз (m. auricularis posterior).Початок: соскоподібний відросток скроневої кістки . Прикріплення: шкіра і хрящ вушної раковини біля її основи.

Апоневротичний шолом(galea aponeurotica) утворенний щiльними сухожилковими пучками. Апоневротичний шолом з окістям черепа з’єднаний дуже пухко, тому вiн легко змiщується вiдносно перiосту. Зовнiшня поверхня апоневротичного шолома щільно з’єднується короткими стовщеними сполучнотканинними пучками зi шкiрою. Мiж цими пучками розмiщуються включення жирових часточок, що зумовлює еластичнiсть шкiри. У скроневій ділянці апоневротичний шолом доходить до верхньої скроневої лiнiї, де прикрiплюється, переходячи далi в скроневу фасцiю, зрощуючись з її зовнiшньою пластинкою. Ззаду вiн доходить до зовнiшнього потиличного виступу, спереду – до надочноямкового краю лобної кiстки.

Запам’ятайте, що скальп – це тісно з’єднані між собою в дiлянцi склепiння черепа шкіра й апоневротичний шоломом, що легко вiддiляються вiд окістя черепа.