В - вигляд спереду (тіла хребців видалені).

1 - lig. longitudinale anterius;

2 - lig. longitudinale posterius;

3 - arcus vertebrae;

4 - lig. flava.

 

 

Мал. 48. Зв’язки атлантоосьового суглоба, вигляд сзаду:

 

1 - fascilulus longitudinalis superior;

2 - fascilulus longitudinalis inferior;

3 - lig. transversum atlantis;

4 - lig. alare.

Бічний атланто-осьовий суглоб (arti-culatio atlantoaxialis lateralis) складається з правого та лiвого iзольованих суглобiв. Він утворений нижнiми суглобовими поверхнями атланта та суглобовими поверхнями осьового хребця. Суглоб малорухомий, плоский, функцiонує разом із серединним атланто-осьовим суглобом як обертовий комбiнований суглоб.

Обидва суглоби – серединний атланто-осьовий i бічний атланто-осьовий – зміцнюють ще деяки зв’язки: 1) зв’язка верхiвки зуба (lig. apicis dentis), натягнута мiж верхiвкoю зуба i переднiм краєм великого потиличного отвору; 2) крилоподiбні парні зв’язки (lig. alaria), кожна з яких починається вiд бiчної поверхнi зуба i закiнчується на бічних внутрiшнiй поверхнi потиличного виростка (крилоподiбнi зв’язки вiдзначаються великою мiцнiстю, вони запобігають надмiрним поворотам голови вправо i вліво); 3) хрестоподiбна зв’язка атланта (lig. cruciforme atlantis), яка має поздовжнi пучки (fasciculi longitudinales) та поперечну зв’язку атланта (lig. transversum atlantis), остання утримує зуб осьового хребця бiля передньої дуги атланта, запобiгаючи травмуванню ним спинного мозку; 4) усi зв’язки покриває покрівельна перетинка (membrana tectoria), що йде вiд схилу до задньої поверхнi тiла осьового хребця.

Крижово-куприковий суглоб (articulatio sacrococcygea), який нагадує мiжхребцеве з’єднання (у диску суглоба є щiлина), яке укріплюється такими зв’язками:

1) бічна крижово-куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum laterale) – аналог мiжпоперечної зв'язки;

2) передня крижово-куприкова зв’язка (lig. sacrocoсcygeum anterius) – продовження передньої поздовжньої зв’язки;

3) глибока задня крижово-куприкова зв’язка (lig. sacrococcуgeum posterius profundum) – продовження задньої поздовжньої зв’язки;

4) поверхнева задня крижово-куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum posterius superficiale).

 

Таким чином, хребтовий стовп утворений хребцями і становить осьовий скелет тулуба людини. У вертикальному положеннi хребтовий стовп утворює опору для голови, органiв грудної та черевної порожнин, тому тiла його хребцiв у нижньому вiддiлi бiльшi, нiж у верхньому. Крiм того, в хребтовому каналi розмiщується спинний мозок, отже, хребтовий стовп виконує важливу захисну функцiю.

Хребтовий стовп має природнi вигини. Дитина народжується з грудним кiфозом хребтового стовпа - вигином, опуклiстю оберненим назад. Коли дитина починає утримувати голoвку (2-3 мiс), формується шийний лордоз хребтового стовпа - вигин опуклiстю вперед. Із 6-8 мiс, коли дитина починає сидiти, виникає поперековий лордоз. Крижовий кiфоз утворюється пiзнiше, в період, коли дитина починає ставати на ніжки. Усi цi вигини мають назву фiзiологiчних, природних. Є вигини, опуклi вправо чи влiво, вони виникають як наслiдок хвороби (патологiчнi вигини). У людини-правшi лiнiя хребтового стовпа може бути незначно вигнутою вправо, у лiвшi - влiво. Це сколiоз. У хребтовому стовпі вiдбуваються всi види рухiв: згинання, розгинання, вiдведення, приведення, обертання влiво, вправо i ще один складний пружинистий рух, який можливий завдяки iснуючим фiзiологiчним вигинам.

Знання анатомiї хребтового стовпа має виключно важливе значення для лiкаря. Зменшення рухiв людини в наш час пов’язане з автоматизацiєю виробничих процесiв. Це призводить до перебування людини в однiй позi, а відтак ‑ до рiзних порушень нормальної будови хребтового стовпа.

З’єднання ребер з хребтовим стовпом ‑ реброво-хребцевi суглоби (articulati-nes costo-vertebrales). Суглоб головки ребра (articulatio capitis costae) утворений суглобовою поверхнею головки ребра та ребровими ямками тiл хребцiв таким чином, що кожна головка ребра з’єднується з тiлами двох сусiднiх хребцiв. Виняток становлять I, XI, XII ребра, якi з’єднуються з тiлами лише одного хребця. Суглоб головки ребра за формою кулястий. Суглобову капсулу зміцнюють дві зв’язки: промениста зв’язка головки ребра (lig. capitis costae radiatum) та внутрішньосуглобова зв’язка головки ребра (lig. capitis costae intraarticulare). Перша зв’язка розмiщується на зовнiшній поверхні капсули, її волокна віялом розходяться до диска i тiл сумiжних хребцiв, друга зв’язка всерединi суглоба бере початок вiд гребеня головки ребра i з’єднується з мiжхребцевим диском. Головки I, XI, XII ребер не мають гребеня i цих зв’язок (мал. 49).

Реброво-поперечний суглоб (articulatio costotransversaria) належить до плоских суглобів. Він утворений суглобовою поверхнею горбка ребра i ребровою ямкою поперечного вiдростка хребця. Капсулу суглоба змiцнює реброво-поперечна зв’язка (lig. costotransversarium). Слiд зауважити, що реброво-хребцевi суглоби у функцiональному вiдношеннi комбiнованi, одноосьовi, обертові; під час дихання вiдбуваються рухи всiх ребер навколо осi, яка проходить через головку, шийку та горбок ребра. Навколо цiєї осi обертається заднiй кiнець ребра, переднiй кiнець при цьому то пiднiмається, то опускається.

Груднинно-реброві суглоби (articula-tiones sternocostales), згадайте, що таке справжнi ребра. З грудниною I ребро утворює постiйний синхондроз (synchondrosis costae primae), ребровi хрящi II - VII ребер із ребровими вирiзками груднини утворюють груднинно-реброві суглоби, капсули яких фiксуються променистими груднинно-ребровими зв’язками (ligg. sternocostalia radiata), якi переходять на передню поверхню груднини, вплiтаються в окiстя й утворюють щiльну перетинку груднини (membrana sterni). У суглобi II ребра є внутрiшньосуглобова груднинно-реброва зв’язка (lig. sternocostale intraarticulare) (мал. 49).

Переднi кiнцi несправжнiх ребер (VIII, IX, X) з грудниною безпосередньо не з’єднуються, а з’єднуються мiж собою та з хрящем VII ребра, утворюючи реброву дугу (аrcus costalis), а на мiсцi зрощення одного ребра з iншим - мiжхрящовi суглоби (articulationes interchondrales). Суглобовою сумкою є охрястя.

 

Мал. 49. З’єднання ребер з хребцями, а - вигляд зверху, б - вигляд справа:

1 - lig. capitis costae radiatum;

2 - lig. costotransversarium;

3 - lig. costotransversarium laterale;

4 - lig. longitudinale anterius;

5 - lig. capitis costae radiatum;

6 - lig. costotransversarium laterale;

7 - lig. intertransversarium.

 








Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 1275; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию, введите в поисковое поле ключевые слова и изучайте нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам понравился данный ресурс вы можете рассказать о нем друзьям. Сделать это можно через соц. кнопки выше.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2019 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.005 сек.