Тема12. Клепання

У конструкціях промислових установок, машин і механізмів слюсареві доводиться зустрічатися з різними видами з’єднання деталей.

Усі з’єднання деталей машин можна поділити на дві групи: рухомі і нерухомі; останні можуть бути рознімними і нерознім- ними.

Рознімними вважаються такі з’єднання, при яких створюється можливість легко і без пошкоджень роз’єднувати деталі. В основному це з’єднання за допомогою гвинтів, болтів, шпонок тощо.

Нерознімними називаються з’єднання, які можна роз’єднати, тільки зруйнувавши елементи з’єднань. До нерознім- них належать з’єднання, зроблені клепанням, зварюванням, паянням та склеюванням.

У сучасному машинобудуванні клепання в значній кількості випадків замінене на більш продуктивне електрозварювання. Однак у ряді галузей машинобудування його ще застосовують.

Клепанням називається операція одержання нерознім- них з’єднань за допомогою заклепок різної форми і розмірів. Клепання поділяється на холодне, гаряче і мішане.

Холодне клепання виконується заклепками діаметром до 10 мм без розігрівання замикаючої головки. При клепанні в холодному стані діаметр отвору під заклепку беруть на

1—0,2 мм більший від діаметра заклепки.

Гаряче клепання виконується заклепками діаметром понад 10 мм, нагрітими до певної температури. У цьому випадку заклепки слід вибирати діаметром, на 0,5—1 мм меншим від діаметра отвору. При клепанні в нагрітому стані стержень заклепки краще заповнює отвір у склепуваних деталях, а при охолодженні заклепка краще стягує склепані деталі.

Мішане клепання застосовують при встановленні довгих заклепок, коли нагрівають не весь стержень, а тільки його кінцеву частину, з якої висаджується замикаюча головка.

Клепання називається звичайним, якщо обидві головки заклепки знаходяться над поверхнями склепаних деталей, і п о- т а й н и м, коли головки заклепки розміщені врівень з поверхнями склепаних деталей. Клепання можна виконувати вручну за допомогою механізованого інструменту і на спеціальних пресах та машинах.