Домішки в лікарських препаратах

Майже всі лікарські препарати містять різні сторонні домішки. Якісний та кількісний склад домішок для кожного препарату визначається експериментально і регламентується фармакопеєю. Державна фармакопея не вимагає абсолютно чистих препаратів і допускає в них домішки в строго обмежених кількостях. Ця допустима межа визначається фізіологічною дією домішки на організм та впливом її на властивості лікарського препарату. Тому в різних препаратах одні й ті ж домішки допускаються в різних кількостях.

Припустимі та неприпустимі домішки:

При встановленні доброякісності препарату необхідно враховувати фізіологічну дію домішок. Одні й ті ж домішки допускаються в одному препараті й не допускаються в іншому. Наприклад, якщо препараті NaCl, який використовується для виготовлення фізіологічного розчину, будуть домішки солей калію, то такий препарат не можна застосовувати в медицині, тому що іон К⁺ є антагоністом іону Na⁺. З іншого боку домішки К⁺ в препараті CaCl₂ припустимі.

Причини появи домішок:

· неякісне очищення вихідної сировини;

· побічні продукти синтезу;

· механічні забруднення (залишки фільтруючих матеріалів – тканина, фільтрувальний папір, азбест; залишки розчинників – спирт, вода; залишки матеріалів, з яких зроблена апаратура для добування препарату);

· порушення умов зберігання ліків.

Наприклад: при неправильному зберіганні хлороформу (при освітленні, з доступом повітря) відбувається його окислення: 2СНСl₃ + O₂ → 2COCl₂ + 2HCl

фосген

Продукти окиснення (фосген та хлороводень) не тільки знижують наркотичну дію хлороформу, а й призводять до отруєння хворого.

Складні ефіри (аспірин, атропін сульфат) за наявності вологи гідролізуються. Це знижує лікувальний ефект препаратів і призводить до утворення токсичних продуктів гідролізу.

Якщо препарати містять кристалізаційну воду, то при зберіганні важливо не втратити її. Наприклад, якщо в препараті Na₂HAsO₄ · 7H₂O вивітриться кристалізаційна вода, а дозування ведеться на 7 молекул води, то хворий одержить більшу кількість миш’яку і відбудеться отруєння організму.

Еталонні розчини:

Для визначення припустимих домішок використовують еталонні розчини. Це розчини, які містять точну кількість домішки, яку визначають. Лікарський препарат є доброякісним, якщо вміст в ньому певної домішки не перевищує концентрацію еталонного розчину.

Види еталонних розчинів:

· для визначення хлоридів 0,0002% NaCl

· для визначення сульфатів 0,001% K₂SO₄

· для визначення іонів Са²⁺ 0,003% СаСО₃, розчиненого в НС1

· для визначення важких металів 0,00005% Pb(CH₃COO)₂