Ознаки класифікації та види державних позик

Залежно від статусу позичальника позики поділяються на:

державні, що випускаються центральними органами управління (в Україні Міністерством фінансів за рішенням Кабінету Міністрів України). Кошти, акумульовані від їх розміщення, спрямовуються у державний бюджет;

місцеві, що випускаються місцевими органами управління, а кошти від них спрямовуються у відповідні місцеві бюджети. Місцеві позики дають змогу мобілізувати тимчасово вільні кошти для потреб розвитку конкретних регіонів і є однією з форм залучення інвестицій.

Залежно від строків погашення державою своїх боргових зобов’язань розрізняють: короткострокові(поточні, як правило, до одного року), середньострокові (від одного до п’яти років) і довгострокові позики (понад п’ять років).

За видом дохідності державні позики поділяються на:

відсоткові, коли виплата доходу за державними позиками здійснюється у вигляді позикового відсотка;

безвідсоткові (дисконтні), особливістю яких є те, що державні цінні папери реалізуються зі знижкою, а погашаються за номінальною вартістю;

виграшні, які реалізуються без встановлення фіксованих відсотків, а виплата доходу здійснюється на підставі проведення тиражів виграшів.

За характером обігу цінних паперів державні позики поділяються на:

ринкові, які вільно купуються і продаються на ринку цінних паперів;

неринкові, які мають обмеження щодо купівлю і продажу, або не допускають виходу цінних паперів на ринок, тобто їх власники не можуть їх перепродати.

За формою випуску державних позик розрізняють готівкові (супроводжуються емісією державних цінних паперів) і безготівковіпозики (шляхом записів на відповідних рахунках в електронному депозитарії).

За способом погашення позики поділяються на: ординарні(погашення може проходити одночасно для всіх випущених позик); серійні(погашення здійснюється деякими частинами через певні проміжки часу); з достроковим погашенням(до довгострокового погашення державних позик держава може вдатися лише за наявності коштів).

Залежно від забезпеченості державні позики поділяються на: заставні (забезпечуються державним майном чи конкретними доходами) і беззаставні (не мають конкретного матеріального забезпечення).

Наведена класифікація і, зокрема, визначені в ній критерії ознак, форми і методи випуску та реалізації державних позик, дають змогу максимально врахувати різносторонні інтереси юридичних і фізичних осіб та держави.