Поняття стану дефіциту бюджету

Бюджетний дефіцит – дуже складне економічне явище, у якому віддзеркалюються різні аспекти соціально-економічного розвитку суспільства, ефективність економічної політики держави. Він має різні вияви, характеризується розмаїттям причин, чинників і наслідків.

Отже, бюджетний дефіцит – це сума, на яку щорічні витрати бюджету перевищують його доходи.

Основними причинами виникнення бюджетного дефіциту є:

зменшення приросту національного доходу внаслідок економічної кризи і спаду виробництва;

збільшення державних видатків на фінансування неекономічних сфер діяльності, особливо на державне управління й економічно необґрунтовані соціальні програми;

скорочення доходів в умовах кризового стану економіки та зменшення надходжень до держбюджету;

циклічні спади в економіці, особливо, якщо вони глибокі й тривалі;

неефективний механізм оподаткування суб’єктів господарювання, коли завищений податковий тиск зумовлює поступове зниження ділової активності та тенізацію економіки;

неправильно визначені орієнтири та непослідовність фінансово-економічної політики;

слабкий фінансовий контроль із боку держави за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів;

збереження ситуації, за якої найприбутковішими є вкладення капіталу у сфери нематеріального виробництва (торговельно-посередницьку та фінансово-кредитну);

зростання внутрішнього й зовнішнього державного боргу;

у короткостроковій перспективі – зменшення податків з метою підвищення ділової активності та стимулювання економіки (без відповідного коригування бюджетних витрат).

Сучасна фінансова наука передбачає класифікацію бюджетного дефіциту за такими ознаками:

строком виникнення;

місцем виникнення;

формою вияву;

причинами виникнення;

напрямами дефіцитного фінансування;

критерієм визначення складових;

строком дії;

зв’язком із державним боргом.

За строками виникнення розрізняють плановий і звітний бюджетний дефіцит. Плановий дефіцит – затверджений у законі про Державний бюджет України обсяг перевищення видатків над доходами, тобто дефіцит бюджету відповідно до основного фінансового плану держави. Звітний бюджетний дефіцит – фактичний обсяг дефіциту відповідно до річного звіту про виконання Державного бюджету України.

За місцем виникнення бюджетний дефіцит поділяється на зовнішній і внутрішній. Зовнішній дефіцит – різниця між зовнішніми видатками та надходженнями від зовнішніх джерел. Внутрішній дефіцит характеризується перевищенням обсягів загального дефіциту над зовнішнім.

За формою вияву бюджетний дефіцит буває відкритий і прихований.

Відкритий – це офіційно визнаний дефіцит у законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прихований бюджетний дефіцит – офіційно не визначається і проявляється у формі завищення обсягів планових доходів і введення до складу доходів джерел покриття бюджетного дефіциту.

За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушений і невимушений. Вимушений дефіцит пов’язаний із необхідністю витрачати коштів більше, ніж їх можна мобілізувати. Він є наслідком стихійних лих, епідемій, війн, розрухи, економічної кризи, супроводжується дефіцитом фінансових ресурсів, якого уникнути неможливо. Невимушений бюджетний дефіцит (іноді його називають свідомим) виникає внаслідок проведення неефективної фінансової політики та некваліфікованого керівництва фінансовою системою.

За напрямами дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетний дефіцити. Активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням бюджетних коштів на інвестиції в економіку для сприяння росту валового внутрішнього продукту. Під пасивним бюджетним дефіцитом розуміють спрямування коштів на фінансування поточних витрат, зокрема на соціальний захист населення, соціально-культурні заходи, оборону, управління.

За критерієм визначення складових дефіцитувиділяють три його види: фактичний, структурний і циклічний. Фактичний дефіцит – це різниця між поточними видатками і поточними доходами держави. Циклічний дефіцит – результат дії «вмонтованих» стабілізаторів, тобто механізмів, які дають можливість знизити амплітуду циклічних коливань рівнів зайнятості і випуску, не застосовуючи частих змін економічної політики, а структурний відображає різницю між видатками і доходами бюджету в умовах повної зайнятості.

За строком діїбюджетний дефіцит поділяється на стійкий і тимчасовий. Стійкий дефіцит спостерігається у довгостроковому періоді, а тимчасовий – у короткостроковому. Тимчасовий дефіцит, як правило, пов’язаний з касовими розривами у бюджеті, зокрема з незбіганням строків здійснення видатків зі строками надходження доходів.

За зв’язком із державним боргомрозрізняють первинний і операційний бюджетний дефіцит. Первинний дефіцит – різниця між величиною дефіциту бюджету і виплатою відсотків за борг. Операційний дефіцит – дефіцит державного бюджету із вирахуванням інфляційної частини відсоткових платежів з обслуговування державного боргу.

Сьогодні у світі практично немає жодної держави, яка б не стикалася з бюджетним дефіцитом. Отже, зменшення і подолання бюджетного дефіциту можливе лише шляхом ліквідації причин, що його зумовлюють.