Розрахунок частки площі живлення рослин, зволоженої краплинним способом

При розрахунках режимів зрошення і техніки поливу при локальному зволоженні необхідно враховувати особливості способу подачі води. На під-ставі проведених польових досліджень були встановлені основні закономір-ності зволоження ґрунту при краплинному способі зрошення. Встановлено, що при одній і тій же витраті крапельниць зона зволоження для важких ґрун-тів стає майже в два рази більшою, в порівнянні з легкими [4].

На рис. 4.1. наведено розподіл вологості в зоні зволоження супіщаного і важкосуглинкового ґрунтів через добу після поливу.

Як видно з рисунка 4.1. зволоження через добу після поливу є досить не-рівномірним. В центральній частині вологість близька до найменшої волого-ємкості (НВ), а на периферії – до вологості стійкого в’янення. Аналіз експе-риментальних даних дозволив встановити, що середня вологість в зоні зво-ложення після перерозподілу вологи для важких ґрунтів складає 0,90, а для легких – 0,93 від НВ. Глибина промочування конкретного типу ґрунту зале-жить від вихідного розподілу вологи по вертикалі під крапельницею і трива-лості поливу, тобто від об’єму водоподачі.

Рис. 4.1. Розподіл вологи в зоні зволоження ґрунту і її контури при витраті крапельниці 10 л/годину: а – супіщаний ґрунт; б – важкосуглинковий; Н – глибина, м ; d_к – діаметр зони зволоження (цифри біля кривих – вологість, % від абсолютно сухого ґрунту) [4].

Частка площі живлення рослин, що підлягає зволоженню, залежить від кліматичної зони і виду сільськогосподарських культур, що вирощують при цьому способі поливу. Ця площа для Лісостепу повинна бути в межах 0,20-0,15, північного Степу – 0,30-0,20, південного Степу – 0,50-0,30 [12].

При застосуванні окремих крапельниць - водовипусків (полив саду) час-тку площі, що підлягає зволоженню, розраховують за формулою

S	=	n ⋅w_к	,	(4.1)

		a ⋅b
де n – кількість крапельниць біля однієї рослини;	w_к –площа зволоження

однією крапельницею, м²; а– відстань між рослинами в ряду, м; b – відстань між рядами, м.

Знаючи кількість крапельниць на 1 га частку живлення рослин можна зайти за формулою

S =	^N к^wк	,		(4.2)

де N_к – кількість крапельниць на 1 га:

^N к	= N _р ⋅ n ,	(4.3)
де N _p – кількість рослин на 1 га:
^N p	=		.	(4.4)

			a ⋅b

Для однорідних ґрунтів w_к можна прийняти за табл. 4.1 [12].

4.1. Площа зволоження однією крапельницею в залежності від її витрати і типу ґрунту, w, м² [12]

Ґрунти за механічним	Витрата крапельниці, л/год
складом (тип)
Піщані	0,2	0,4	0,6	0,8	1,2
Супіщані	0,6	0,8	1,0	1,4	1,9
Середні суглинки	0,8	1,2	1,6	2,0	2,4
Важкі суглинки	1,0	1,5	2,0	2,4	3,2
Глина	1,2	1,8	2,4	3,2	4,0

Площу живлення однією крапельницею можна знайти через діаметр її зволоження (рис. 4.2.) [4].

При застосуванні поливних стрічок, для зволоження смуги частку площі живлення визначають за формулою

S =	w_a		,	(4.5)
F

де w –площа зволоження поливною стрічкою, м²:
a
w_a = L ⋅l ,		(4.6)
де L – довжина стрічки, м; l – середня ширина смуги зволоження, м;	F –
загальна площа поливу стрічкою, м²:
F = L ⋅b ,		(4.7)
де b – ширина між рядами, м.

Рис. 4.2. Залежність діаметра зони зволоження d_к від витрати крапельниці q:

1 – піщані; 2 – супіщані; 3 – середні суглинки; 4 – важкі суглинки; 5 – глинисті ґрунти [4].

Ширина смуги зволоження при поливі емітерними лініями є більшою через те, що відбувається взаємний вплив окремих водовипусків. На рис. 4.3. наведена залежність ширини смуги зволоження емітерної стрічки на глибині 30 см від витрати водовипусків, а також залежність діаметра зволоження

окремо розташованої крапельниці - водовипуска від його витрати. Вологість ґрунту перед поливом – біля 75 % від НВ.

Рис. 4.3. Залежність ширини смуги зволоження (l) емітерною лінією (1) і діаметра зони зволоження окремо розташованої крапельниці-водовипуску (2) від витрати водовипуску (q) [4].

Для зрошення вибирають крапельниці чи емітерні стрічки, що дозволя-ють зволожити необхідну частку площі живлення рослин.

<29 30 313233 34 35 >

Дата добавления: 2015-03-20; просмотров: 847;